Корну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корніцени та Буцінатори зображення на Колоні Траяна у Римі

Корну (Pl.:лат. Cornua — ріг) — мідний духовий інструмент, використовувався в армії Стародавнього Риму. Він був подібний до Буціни, однак дещо менший, близько 3 м завдовжки і являв собою вузьку мідну циліндричну трубу, з мундштуком у формі чашки, зігнуту у вигляді широкої літери «G» та розтрубом, за який музикант утримував інструмент під час гри. Впоперек інструмента проходила розтяжка. Корну використовувався у римській армії як сигнальний інструмент корніценів поряд з буціною (див. буцінатор), також і у різних церемоніях.

Посилання[ред.ред. код]

Корну на LacusCurtius(англ.)