Корова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бик свійський
Молочна корова
Молочна корова
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Підряд: Жуйні (Ruminantia)
Родина: Бикові (Bovidae)
Рід: Бик (Bos)
Вид: Бик свійський
Біноміальна назва
Linnaeus, 1758
Підвиди
  • Корова (Bos primigenius taurus, або Bos taurus taurus)
  • Зебу (Bos primigenius indicus)
  • Тур (Bos primigenius primigenius)
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 183838
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9913
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Bos taurus
Fossilworks: 104264

Бик свійськи́й, або коро́ва (Bos taurus) — вид ссавців роду Бик родини бикових (Bovidae). Слово «корова» позначає самицю виду, а «свійський бик» або «домашній бик» — самця. Розводиться для здобуття м'яса, шкіри та молока. У таких релігіях, як індуїзм та буддизм, ця тварина вважається священною, а знищення корови або заподіяння їй шкоди заслуговує кари.

Розрізняють м'ясні, м'ясо-молочні, молочно-м'ясні і молочні породи корів.

Біологія[ред.ред. код]

Опис[ред.ред. код]

Скелет тура — близького родича корови.

Довжина тіла дорослої корови сягає двох метрів, висота зазвичай не більша від 1,5 метра. Хвіст, що служить для відганяння комах, має довжину до 1,5 метра. Маса корови не перевищує 1 тонни, а в середньому маса дійної корови становить близько 400 кг.

Забарвлення корів буває різне. Здебільшого це залежить від породи. Найчастіше трапляються корови чорної, чорно-білої, рудої масті. Довжина коров'ячих рогів у більшості порід не перевищує 20 см, але є окремі породи, у яких роги досягають метрової довжини. Корови без рогів називаються шутими або комолими. Вуха містяться біля рогів. Кінчики вух густо покриті шерстю. Морда витягнута з тупим великим носом на кінці. Навколо очей — прикрашають густі вії. Шия схожа на конячу, але товстіша. Ноги сягають довжини 1 метра. Діаметр копит — до 25 см.

Еволюція та систематика[ред.ред. код]

Вид Bos taurus класифікував у 1758 році Карл Лінней, поділивши його на три окремі види, які нині вважаються підвидами. Перший із них — Bos primigenius taurus, тепер відомий як «корова», поширений у Європі, Африці та Азії.

Другий підвид — Bos primigenius indicus, зебу — поширений в Африці та Індії. Походить від турів, які, потрапивши в Індію близько 200 тисяч років тому, пристосовувалися до місцевих умов і були одомашнені незалежно від звичайних нам корів.

Третій підвид — тур (Bos primigenius primigenius). Його вважають предком корів та зебу. Був поширений у Європі, Цетральній Азії, [[Близький Схід|Південно-Західній Азії, Північній Африці. Останні тури вимерли в XV столітті.

Поширення[ред.ред. код]

У дикій природі немає підвиду Bos taurus taurus, оскільки він, виведений переважно від підвиду Bos taurus primigenius, уже протягом п'яти століть одомашнений.

У наш час корови поширені на всіх материках, крім Антарктиди. У світі налічується близько 1,3 мільярда голів корів станом на 2006 рік.

У Індії поширений підвид корів зебу. Там найбільше корів — близько 400 мільйонів. У Китаї близько 150 млн голів.

На півночі країн Африки водився тур. Тепер у цих країнах налічується 200 мільйонів корів.

На території західних штатів у США були поширені близькі родичі корови — бізони, які у 2-й половині 19 ст. були майже винищені. На 2006 рік у США 100 мільйонів голів корів.

На сході Європи, як і на півночі Африки, водились тури. Найбільше їх було в лісах та степах сучасної України, Польщі, Росії. Країни Європи налічують 130 мільйонів корів.

Харчування[ред.ред. код]

Корова споживає траву
Корова п'є воду

Корова — травоїдна тварина. За день може спожити 50 літрів їжі й до 40 л води. Переважно корови випасають траву до 20 см висоти, оскільки не люблять високої трави. Живляться вони такими рослинами: пирієм, конюшиною луговою, конюшиною звичайною, молочаєм, очеретом, аїром та ін. Коли бракує їжі, корови можуть їсти гілки дерев, кущів. Це жуйні тварини. Після достатнього випасання вони пережовують їжу (ремиґають) напівлежачи, рідше стоячи.

Узимку на фермах, у колективних господарствах і т. д. споживають заготовлене людьми сіно, солому, жом, кормові буряки і таке інше.

Корова спершу захоплює траву до рота язиком, а тоді відкушує зубами. Не потребує проштовхувати їжу язиком. Крім того, корова здатна захоплювати траву язиком і водночас ковтати. У корови зуби ростуть під певним кутом (зазвичай близько 45°), що допомагає відкушувати траву.

Розмноження[ред.ред. код]

У дикій природі тури билися за самиць. Оскільки тури вимерли, такий шлюбний період не зберігся. Найбільш імовірно, що виводок був один раз на два роки.

Період вагітності корови триває 285 днів. У цей час тільна корова відзначається більшим апетитом. За час вагітності у корови повільно збільшується розмір тулуба і розширюється таз. День або кілька днів перед отеленням корова посилено дбає про чистоту свого тіла. Новонароджене теля має висоту близько 50 см, масу 18—45 кг, залежно від породи, і при достатньому теплі встає на ноги годину після народження. Корова добре дбає про теля і у більшості випадків відкликається на його голос.

Теля ссе молоко лише 4-6 місяців. Вже у віці 1 місяця може споживати траву, але при цьому ссе молоко матері. Молода корова набуває статевої зрілості у віці 2 років. Корову, що не досягла статевої зрілості або статтєво зрілу лише 1 рік, українці називають ялівкою. Середня тривалість життя корови 20 років, щонайбільше 25 років.

За один виводок корова народжує одне теля, рідше двоє. Дуже рідко трапляються випадки, коли корови народжують трьох телят за раз.

Теля смокче молоко корови

Зникнення природної популяції[ред.ред. код]

Найдавнішим предком корови вважається тур, або дикий бик. За часів Київської Русі на території сучасної України дуже багато цих тварин населяло степи, лісостепи, мішані ліси. Полювання на турів — велика розкіш тих часів. Ця розвага знаті називалася ловами. Згодом на турів почали полювати і звичайні люди — задля смачного м'яса. Так кількість популяції турів різко зменшилась, і вони стали на грані вимирання. Треба було вчасно вжити необхідних заходів. Оскільки у часи зникнення турів влада країн, де були поширені ці тварини, була заклопотана війнами, вони вимерли через малу кількість популяції та через хворобу, що остаточно 1627 року знищила турів.

У XIX столітті на території Польщі знайдено кілька пар турів, що згодом також вимерли.

Нині в музеях можна побачити череп тура, що показує велику фізичну силу тварини. Череп відзначається більшим розміром та довшими рогами, ніж у свійського бика.

Породи корів[ред.ред. код]

У сучасному скотарстві налічується близько 300 порід великої рогатої худоби, поширених у всьому світі. Загальна кількість усіх порід корів становить приблизно 1080, з яких 121 порода зебу, 29 порід гібридного походження і 38 порід буйволів.[1]

Тут наведено найпопулярніші породи корів

Молочні[ред.ред. код]

Корова на пасовищі

Сіра українська порода є однією з найдавніших у світі. Цих тварин українці використовували як м'ясних, молочних та робочих. Цій породі притаманні витривалість, пристосованість до бідного раціону у степовій зоні, добра якість м'яса. Здебільшого самиць використовували для молока, самців — як тяглову силу. Порода поширена в Україні та сусідніх державах.

Аргентинські вчені вивели породу корів, молоко яких містить інсулін. Молоко цієї породи корисне для людей, хворих на цукровий діабет[Джерело?].


Докладніше у статті Українська білоголова худоба
Докладніше у статті Ангельнська худоба

М'ясні[ред.ред. код]

Найпоширенішою м'ясної породою корів є герефордська, яку розводять у США, Канаді, Аргентині, Уругваї, Бразилії, Австралії, Європі та країнах СНД, у тому числі в Україні. Герефордська порода належать до великих порід: жива маса повнолітніх корів становить 550–600 кг, а биків 800–1100 кг.[2]

Череда — велика кількість корів, зібрана в одну групу для випасання

Абердин-ангуська порода м'ясної худоби виведена в графстві Абердин і Ангус у Шотландії та поширена в багатьох країнах світу: США, Канаді, Аргентині, Новій Зеландії. Акліматизаційні властивості цієї породи дозволяють розводити її в різних регіонах СНД (Поволжя, Північний Кавказ, Алтайський край, Україна, Урал). В Україні абердин-ангуси акліматизувалися в різних географічних зонах і виявили високий генетичний потенціал з м'ясної продуктивності, відтворювальної здатності, поїдання кормів, забійних показників, смакових і кулінарних властивостей м'яса. Жива маса повновікових корів і биків відповідно становить 500–600 і 700–800 кг.

Порода шароле виведена у Франції 200 років тому і за цей час поширилася в більш ніж п'ятдесяти країнах світу. Жива маса повновікових корів становить 500–600 кг, а биків — 1200–1250 кг.

В Україні виведена Волинська м'ясна порода ВРХ. Також існує Галловейська порода.

М'ясо-молочні[ред.ред. код]

Симентальська порода, виведена у Швейцарії, є однією із найрозповсюдженіших в Америці та Європі. Худоба цієї породи має подвійну продуктивність: молочну (2500 кг молока на корову в рік, 3,7% жиру) і м'ясну.

Шортгорнська порода виведена у VIII столітті у Великобританії. Поділяється на два типи: молочного і м'ясного напрямку. На початку XIX століття виведена Бестужевська худоба.

Використання людьми[ред.ред. код]

Вже багато століть тому людина приручила туриць, що з часом стали коровами задля молока. Кількість надоїв молока та кількість м'яса не задовольняла потреб тогочасної людини, і тому людина почала виводити молочні, м'ясомолочні та м'ясні породи корів.

В Африці свійська довгорога форма — ватуссі, відома в культурах цього континенту протягом останніх 6 тис. років.

Молоко[ред.ред. код]

Доїльний апарат
Докладніше: Молоко
Склянка молока

Є дві версії приручення корови: перша — як тяглову силу, друга — як джерело молока. Приблизно 5 століть тому середня кількість надоїв корови становила 1000 літрів за рік. Після виведення нових і нових порід корів середня кількість надоїв корови на рік становить 10000 літрів молока. Найбільшу кількість молока надоїли у корови на території СРСР — близько 15 тис. літрів за рік.

Кількість надоїв молока за рік у тоннах по країнах:

Надої молока у тоннах (2004)
 Місце  Країна  Надої   Місце  Країна  Надої 
   1 США    11.207    10 Канада    1.425
   2 Бразилія    7.774    11 Німеччина    1.258
   3 Китай    6.267    12 Італія    1.142
   4 Аргентина    2.700    13 Україна    730
   5 Росія    2.100    14 Іспанія    721
   6 Австралія    2.033    15 Нова Зеландія    700
   7 Франція    1.590    16 Великобританія    700
   8 Мексика    1.496    17 Колумбія    690
   9 Індія    1.483    —    
Людина верхи на волі

М'ясо[ред.ред. код]

Докладніше: М'ясо

Також люди використовують корів та тримають їх задля м'яса. Для цього виводять спеціальні м'ясні породи корів. М'ясо забитої ялівки або теляти називається телятиною. М'ясо старшої корови називається яловичина. З коров'ячого м'яса виготовляють багато м'ясних виробів.

Шкіра[ред.ред. код]

Коров'яча та теляча шкіра — це добрий матеріал на одяг та взуття. Теляча шкіра дуже зручна в жарку погоду, оскільки добре пропускає повітря. Із коров'ячої шкіри в Німеччині та Швейцарії роблять добротні меблі. Корів, шкіра яких призначена для меблів високого класу, миють щодня, дбають про те, щоб у шкірі не водилися комахи.

Перевезення[ред.ред. код]

За однією версією, корову приручили саме для перевезення. Близько тисячоліття тому людина почала використовувати самців корів для перевезення. Для цього їх спершу кастрували, щоб були спокійні, сильні та витривалі. Таких самців корів називали волами. Воли здатні перевозити великі вантажі (до 2 тонн), що є набагато ефективніше, аніж перевезення вантажу кіньми. Проте воли доволі повільні. У Азії аналогією вола є зебу, такий же ефективний. На території України з волами їздили до Криму по сіль. У XVII столітті віл цінувався більше, ніж кінь.

Корова у культурі[ред.ред. код]

«Стрибки з биком» — розпис палацу в Кноссі

Давнім символом космічних сил, які, за язичницькими віруваннями створили світ, були бик і корова, верховна божественна пара. Корова при цьому була персоніфікацією Матері-Землі і символізувала величезне космічне лоно, в якому виношувалося все існуюче.

У Індії та Африці[ред.ред. код]

У Давній Індії корова — священна тварина, що символізує плодючість, достаток, землю, є персоніфікацією як неба, так і землі. В індуїзмі і в буддизмі спокійний, врівноважений характер корови, ймовірно, настільки повно збігався з уявленнями про благочестиве життя, що вона стала найшанованішою і священною твариною. Попри те, що часом корова робить великі збитки, буддисти та індуїсти не перестають її вважати священною.

На території сучасної України[ред.ред. код]

У трипільській культурі корова — богиня. Археологічні знахідки свідчать, що у часи трипільської культури виготовлялися керамічні статуетки цієї тварини.[3] На південній території сучасної України знайдені поховання кемі-обинської культури. Під час розкопок поховань виявлено рештки корів, похованих живцем разом із господарем.[4]

Бої биків[ред.ред. код]

Бій биків — змагання людини з биком (іноді в це поняття вводять бій між биками або цькування бика). Нині бій биків практикують у багатьох країнах, найбільш відомий його іспанський різновид — корида.

Парад корів[ред.ред. код]

Парад корів — англ. CowParade — міжнародна художня акція, що проходить у найбільших містах світу. У процесі акції корів ліплять у їхню натуральну величину, виготовляють із скловолокна, глини, кераміки. Після акції ці скульптури виставляють на вулицях та у громадських центрах.

Корови у геральдиці[ред.ред. код]

Хвороби корів[ред.ред. код]

Захворювання корів бувають різні. Найчастіше трапляється коров'ячий рак крові — лейкоз. Заражені лейкозом корови небезпечні тим, що переносять хворобу через кров та молоко. Щоб уникнути зараження корів лейкозом, їм щорічно роблять щеплення та обстежують їх від цієї та інших хвороб. Якщо корова здорова, їй видають спеціальний паспорт на дозвіл споживання молока. Збирати молокопродукти молокозавод може лише тоді, коли є паспорт.

Крім того, корова може переносити туберкульоз, сказ та сибірку.

Часто під шкірою корів живуть личинки ґедзів та деяких інших комах. Ці личинки живляться кров'ю корів і здатні зменшити кількість крові у корови майже на один відсоток.

Вплив на довколишнє середовище[ред.ред. код]

Добрива[ред.ред. код]

Коров'ячий перегній є одним із найкращих добрив.[5] Коров'ячий перегній також є одним із найдорожчих удобрювальних матеріалів. У посліді корови часто поселяються мурахи та руді мурахи. Послід корови для удобрення розносять жуки-гнойовики, . мухи відкладають у ньому свої яйця. Крім того, кури, розкриваючи послід корови, знаходять там багато поживних речовин.

Викиди метану[ред.ред. код]

Вчені виявили, що корови виділяють метан. Його кількість залежить від раціону корови. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН підтвердила ці відомості. Найдокладніше цю проблему досліджували у Великобританії. Дослідники дійшли висновку, що щодня кожна з 10 мільйонів британських корів виділяє приблизно 100–200 літрів метану.[6]

Дорослий бик племенноï породи

У ході проекту вчені також розглянуть можливі методи скорочення в худоби виділення аміаку — ще одного парникового газу.[6] Завданням науковців є розробити якийсь новий раціон для корів, щоб менше виділялося газу. Майкл Еббертон з Інституту досліджень Уельсу лугопасовищних угідь і навколишнього середовища, що в Аберістуїті, називає кілька можливих варіантів корму корів, щоб зменшити викиди газу: райграс з високим вмістом цукру, біла конюшина й лядвенець.

Британський уряд виділив на цей проект, який здійснюватиметься три роки, 750 тис. фунтів (приблизно 1,51 млн. $). Головна база досліджень — університет Уельсу в Аберістуїті.

Зменшення популяції в Україні[ред.ред. код]

Останнім часом спостерігається скорочення кількості корів у сільському господарстві. Ця проблема найпоширеніша у країнах СНД, де приватне сільське господарство підтримується владою на низькому рівні. У селі спостерігається зменшення кількості працездатного населення, яке здатне вирощувати корів. Зменшення кількості корів сприяє подорожчанню молока, що уже помітно у багатьох країнах, особливо в Україні.[7]

Див. також[ред.ред. код]

Техаський бик

Примітки[ред.ред. код]

  1. Використано інформацію з російського сайту
  2. Україномовний сайт Агроогляд
  3. Детальніше
  4. У інтернеті
  5. Дивіться тут [1]/ особливо для ягідних культур.
  6. а б Про відношення корів до глобального потепління
  7. Детальніше тут на сайті «Агроогляд»

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.