Королівство Нідерландів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Королівство Нідерландів
Koninkrijk der Nederlanden

Прапор {{{назва_род}}}
[[Прапор {{{назва_род}}}|Прапор]]
Гімн: Het Wilhelmus
Розташування {{{назва_род}}}
Столиця Амстердам
Найбільше місто столиця
Офіційні мови голландська, англійська, пап'яменто, фризька
Державний устрій Парламентаризм демократія й конституційна монархія
 - монарх Беатрикс
 - Прем'єр-міністр Нідерландів Mark Rutte
 - Повноваженний міністр Аруби Edwin Abath
 - Повноваженний міністр Кюрасао Sheldry Osepa
 - Повноваженний міністр Сінт-Мартен Mathias Voges
Створення  
 - Запровадження королівства 1815 
 - Хартія Королівства Нідерландів (federacy
28 жовтня, 1954 
Площа
 - Загалом 42 508 км² (134th)
 - Води (%) 18.41
Населення
 - оцінка 2009 р. 17,000,000 (58th)
 - Густота 393/км² (23rd)
Валюта Євро (Європейські Нідерланди), Американський долар (BES острови), Нідерландський Антильський ґульден (Кюрасао, Сінт-Мартен) й Арубський флорін (Аруба) (€ EUR, USD, ANG and AWG)
Часовий пояс Центральноєвропейський час й Атлантичний стандартний час (UTC+1 і −4)
 - Літній час Центральноєвропейський літній час й Атлантичний стандартний час (UTC+2 і −4)
Домен інтернету .nl3, .aw, .an
Телефонний код +31, +297, +599

Королівство Нідерландів[1] (нід. Koninkrijk der Nederlanden) — суверенна держава з тереном в Західній Європі і на Карибах. Королівство має чотири частини — Аруба, Кюрасао, Нідерланди, і Сінт-Мартен — «країни», які беруть участь на основі рівності і партнерства в Королівстві.

Суринам був складовою країною (наділений широкою автономією) у складі Королівства з 1954–1975, Нідерландські Антильські острови були у складі Королівства 1954–2010. Суринам з тих пір став незалежною республікою, Нідерландські Антильські острови реформовано в установчі країни Аруба (з 1986), Кюрасао і Сінт-Мартен (з 2010), і спеціальні муніципалітети Нідерландів — Бонайре , Саба і Сінт-Естатіус. Нідерландська Нова Гвінея була залежною територією Королівства до 1962, але не автономною країною, і не згадується в Хартії.

Історія[ред.ред. код]

До підписання Хартії у 1954, Голландська Гвіана, Нідерландська Нова Гвінея й Кюрасао і залежні території були колоніями Нідерландів.

Королівство Нідерландів має свій початок від поразки Наполеона у 1813. У цьому році Нідерланди знову здобули свободу і суверенні князівства Нідерланди були проголошені Вільямом принцом Оранським і Нассау незалежними. Возз'єднання з Південними Нідерландами (приблизно відповідає тому, що наразі є Бельгія і Люксембург) було вирішено в 1814. У березні 1815, владу короля Нідерландів було впроваджено в повній мірі. Король Нідерландів був також Великим Герцогом Люксембургу, провінції Королівства, яке було у той же час Великим Герцогством у складі Німецької конфедерації.

У 1830, Бельгія вийшла зі складу Королівства, крок, який був визнаний Нідерландами в 1839. У цей момент Люксембург став повністю незалежною державою в особистій унії з Нідерландами. Люксембург втратив більше половини своєї території на користь Бельгії. Щоб компенсувати ці втрати Німецька конфедерація, надала Нідерландській провінції Лімбург такий самий статус, що й Люксембургу. Цей статус було скасовано, коли Німецька конфедерація була ліквідована в 1867 і Лімбург повернувся до свого колишнього статусу звичайної Нідерландської провінції, хоча король Нідерландів продовжує використовувати додатковий титул герцог Лімбургу й наразі.

Адміністративна реформа 1954 стартувала 7 грудня 1942 через радіо виступ королеви Вільгельміни, що до ставлення Голландського уряду у вигнанні до Атлантичної хартії від 14 серпня 1941, яка була підписана Нідерландами 1 січня 1942 й провести переогляд відносин між Нідерландами і її колоніями після закінчення війни. Після звільнення, уряд скликав конференцію й оголосив реформи в яких заморські територій могли б брати участь в управлінні Королівством на основі рівності. Спочатку, ця теза мала пропагандистську мету; і мала сенс заспокоїти громадську думку в Сполучених Штатах, які стали скептично ставитися до колоніалізму[2].

Після надання Голландській Ост-Індії (наразі Індонезія) незалежності, яка мала вельми громіздку економіку за для успішного федерального будівництва, економіки Нідерландської Гвіани та Нідерландських Антильських островів були незначними в порівнянні з економікою Нідерландів. По хартії 1954 року, Нідерландська Гвіана та Нідерландські Антильські острови мали повноважного міністра, що був в Нідерландах, який мав право брати участь у засіданнях нідерландського уряду при обговоренні справ, які стосуються Королівства в цілому, або коли ці справи стосувалися безпосередньо Нідерландської Гвіани та/або Нідерландських Антильських островів . Делегати Нідерландської Гвіани та Нідерландських Антильських островів могли брати участь у засіданнях першої та другої палаті Генеральних штатів . Відповідно до Хартії, Нідерландській Гвіані та Нідерландським Антильським островам було також дозволено змінювати своє базове законодавство (нід. Staatsregeling).

У 1955 королева Юліана і принц Бернхард відвідали Суринам та Нідерландські Антильські острова. Візит мав великий успіх. Королівське подружжя з ентузіазмом вітали місцевого населення і поїздка широко висвітлювалося в голландській пресі.

У 1969, Кюрасао зазнало серйозні заворушення і грабежі, в ході яких частина історичного центру міста Віллемстад був знищений пожежею. Порядок було відновлено нідерландською морською піхотою. У тому ж році Суринам зазнав політичну нестабільність через страйк вчителів.

Вибори 1973 у Суринамі привели до влади партію Nationale Partij Kombinatie, на чолі з Хенк Арроном який зайняв пост прем'єр-міністра. Новий уряд оголосив незалежність Суринаму 25 листопада 1975[3].

Країни[ред.ред. код]

Королівство Нідерланди наразі складається з чотирьох країн, які є частиною Королівства Нідерландів на основі рівності.

Країни у складі Королівства Нідерландів
Країна Населення
(1 січня 2010)*
Відсоток від
населення королівства
Площа
(km²)
Відсоток у
площі королівства
Щільність населення
(inh. per km²)
Flag of Aruba.svg Аруба 107,138 0.63 % 193 0.45 % 538
Flag of Curaçao.svg Кюрасао 142,180 0.84 % 444 1.04 % 309
Flag of the Netherlands Нідерланди 16,593,001 98.30 % 41,848 98.42 % 394
 — Flag of the Netherlands Нідерланди (Європейська частина) 16,574,989 98.19 % 41,526 97.66 % 394
 — Flag of Bonaire.svg Бонайре 13,389 0.08 % 288 0.68 % 40
 — Flag of Saba.svg Саба 1,737 0.01 % 13 0.03 % 115
 — Flag of Sint Eustatius.svg Сінт-Естатіус 2,886 0.02 % 21 0.05 % 129
Flag of Sint Maarten.svg Сінт-Мартен 37,429 0.22 % 34 0.08 % 1,146
Flag of the Netherlands Королівство Нідерландів 16,879,748 100.00 % 42,519 100.00 % 392

Аруба[ред.ред. код]

Адміністрація складається з губернатора, який представляє монарха, і Рада міністрів Аруби, на чолі з прем'єр-міністром . Законодавчий орган — Рада Аруби (нід. Staten van Aruba). Наразі губернатор Аруби — Fredis Refunjol, прем'єр-міністр — Mike Eman. Валюта — Арубський флорін.

Кюрасао[ред.ред. код]

Кюрасао — централізована унітарна держава, з аналогічними характеристиками адміністрування в Арубою. Валюта — Нідерландський Антильський гульден

Сінт-Мартен[ред.ред. код]

Сінт-Мартен — централізована унітарна держава, з аналогічними характеристиками в адмініструванні що й Аруба. Валюта — Нідерландський антильський гульден.

Нідерланди[ред.ред. код]

Нідерланди — взірець парламентської демократії, унітарна держава. Адміністрація складається з монарха і Ради міністрів, яку очолює прем'єр-міністр. Законодавчий орган — Генеральні штати Нідерландів, які складаються з Палати представників і Сенату. Валюта — євро (в європейській частині) й американський долар на островах BES.

Бонайре, Сінт-Естатіус і Саба

Спеціальні муніципалітети Бонайре, Сінт-Естатіус і Саба є частиною Королівства Нідерландів, але не є її провінціями[4]. Вони мають ті самі права що й звичайні Нідерландські муніципалітети (мають мера, муніципальну та міську раду, наприклад) і підпорядковуються більшості Нідерландських законів. Жителі цих трьох островів, також зможуть проголосувати на Нідерландських національних і європейських виборах. Але є деякі винятки для цих островів. Соціальне забезпечення, наприклад, не на тому ж рівні, як і в Нідерландах. 1 січня 2011 був введений долар США в якості валюти .

Порівняння[ред.ред. код]

Незважаючи начебто на унікальність державного об'єднання вона має аналоги. Зокрема, Королівство Данія складається з Данії, Гренландії і Фарерських островів (див. також Rigsfællesskabet), також Королівство Нова Зеландія складається з Нової Зеландії, Островів Кука, Ніуе, Токелау та території Росса. Ці порівняння не є точними, наприклад, в Королівстві Нова Зеландія, конституційно не закріплено розмежування влади між Новою Зеландією, Островами Кука та Ніуе.

Інші держави також мають кілька рівнів заморських адміністративних одиниць. На кшталт Великобританія та її заморські території або Сполучених Штатів й їх острівних територій, але ці держави вважають їх зовнішні території невід'ємною частиною держави.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  2. Peter Meel, Tussen autonomie en onafhankelijkheid. Nederlands-Surinaamse betrekkingen 1954–1961 (Between Autonomy and Independence. Dutch-Surinamese Relations 1954–1961; Leiden: KITLV 1999).
  3. Gert Oostindie and Inge Klinkers, Knellende Koninkrijksbanden. Het Nederlandse dekolonisatiebeleid in de Caraïben, 1940–2000, II, 1954-1975 (Stringent Kingdom Ties. The Dutch De-colonisation Policy in the Caribbean; Amsterdam: University Press 2001).
  4. «31.954, Wet openbare lichamen Bonaire, Saint Eustatius en Saba» (Dutch). Eerste kamer der Staten-Generaal. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2010-10-15. «De openbare lichamen vallen rechtstreeks onder het Rijk omdat zij geen deel uitmaken van een provincie. (The public bodies (...), because they are not part of a Province)»