Королівське місто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Королівське місто — спеціальний середньовічний титул міст в багатьох європейських країнах. Деякі з цих міст досі використовують в своїй назві приставку королівське.

Зміст

Річ Посполита [ред.]

Королівське місто (пол. Miasto królewskie) — історична адміністративно-територіальна одиниця, міста, розташовані на землях, що належать королеві так звана «Коронована земля» (пол. królewszczyźnie).

Королівські міста окрім королівського титулу, на додаток могли ще мати приватні титули (наприклад, лицарське), або єпископське. Основна особливість королівського міста полягає в тому, що городяни королівських міст користувалися більшою свободою, ніж мешканці інших міст. Жителі королівських міст могли подавати скарги і дезидерати, передусім люстрації староств в разі конфлікту з старостою, чого були позбавлені мешканці приватних міст. В кінці XVIII століття появилася ще одна можливість заявити свої претензії передусім таким органам, як Департаменту Поліції Постійної Ради (пол. Departament Policji Rady Nieustającej), Комітету Поліції Обидвох Народів (пол. Komisja Policji Obojga Narodów) і судам комітету порядку (пол. sądy komisji porządkowych).

Закон про міста (повна назва в оригіналі пол. Miasta nasze królewskie wolne w państwach Rzeczypospolitej — Наші вільні королівські міста в складі Речі Посполитої), прийнятий в 1791 році, на практиці стосувався 141 королівських міст Першої Речі Посполитої і значно розширив привілеї буржуазії.

У світлі цього закону з 1775 року міста в Польщі класифікувалися за кількістю будинків і були розділені на три групи: вищі, нижчі і сільськогосподарські міста. До великих міст були класифіковані міста щонайменше із 300 будинками [1], в той час як інші були класифіковані як сільськогосподарські.

Деякі королівські міста Речі Посполитої [ред.]

Печатка магістрату міста Стрия із надписом пол. «MAGISTRAT KR. M. STRYJA» (укр. Магістрат королівського міста Стрия)

Сучасні українські міста, які в минулому носили статус Вільного королівського міста:

Сучасні польські міста, які в минулому носили статус Вільного королівського міста:

Шотландія [ред.]

Королівські міста Шотландії у 1153 році

Походження [ред.]

До правління Давида I у Шотландії не було міст. Найближчими до поняття «місто» були території навколо великих монастирів таких, як Данкельд і Сент-Ендрюс та регіонального значення укріплень, де концентрація населення була вищою, ніж в середньому. Шотландія, принаймні поза Лотіаном, була заселена розсіяними селами. Давид I заснував перші міста із самоврядуванням (англ. Burghs) в Шотландії, спочатку тільки на, в основному англомовному, Середньому Лотіані[2]. До найбільш ранніх таких типів поселення відносяться засновані в 1124 Бервік (англ. Berwick) і Роксбург (англ. Roxburgh). Однак, до 1130 року, Давид I заснував на гельській території такі міста із самоврядуванням: Стерлінг, Данфермлайн, Перт і Скуне, а також Единбург. Завоювання графства Морей в тому ж році привезло до створення подібних міст в Елгіні і Форесі. Перш, ніж Давид I помер, Сент-Ендрюс, Монтроз, і Абердин стали містами із самоврядуванням. За правління Малкольма IV і Вільгельм I, список міст із самоврядуванням поповнили такі міста, як Інвернесс, Бенф, Каллен, Ольдирн, Нерн, Інверурі, Кінтор, Бріхін, Форфар, Арброт, Данді, Ланарк, Дамфріс і Ер (єдине на західному узбережжі). В Лотіані такі типи поселень також з'явилися в Хаддінгтоні, Лейті і Піблсі. До 1210 року існувало 40 міст із самоврядуванням в Шотландському королівстві. Роземаркі, Дінгуол і Кромарті також належали до такого типу міст до Шотландської війни за незалежність XIII — XIV століть.

Давид I заснував перші королівські міста, із їх статутами і Leges Burgorum (правил, що регулювали практично всі аспекти життя і роботи в таких поселеннях) були скопійовані майже дослівно зі звичаїв Ньюкасл-апон-Тайн. Він по суті переніс англійський варіант королівських міст на Шотландію. Шотландські міста із самоврядуванням були здебільшого заселені іноземцями, а не корінними шотландцями і навіть не жителями Лотіану. Переважаючою етнічною групою були фламандці, але першими городяни були англійці, французи і німці. Лексика таких міст майже повністю складалася із німецьких термінів (не обов'язково навіть переважаючою англійською), такі як croft, rood, gild, gait і wynd, або французькі, такі як provost, bailie, vennel, port і ferme. Правила, які регулюють окремі самоврядуванні міста були відомі як lie doussane, тобто дюжина.

Список королівських міст Шотландії [ред.]

До 1153 (королівські)

До 1153 (міста, що переходили у володіння між королем та іншими лордами)

До 1153 (міста контрольовані іншими лордами)

До 1214 (королівські)

До 1214 (міста, що переходили у володіння між королем та іншими лордами)

До 1214 (міста контрольовані іншими лордами)

Міста засновані Александром II

  • Дінгуол (1226) (пізніше потрапило під володіння барона міста Ірл оф Роуз англ. Earl of Ross 1321, перезасноване як королівське місто в п'ятнадцятому столітті)
  • Дамбартон (1222)

До 1300 (королівські)

До 1300 (міста контрольовані іншими лордами)

Початок 14-ого століття

Міста засновані Робертом II

  • Бенф (1372)
  • Норт-Бервік (1373; подавлене Вільямом Дугласом, поновлений статус грамотою 1568)

Міста засновані Робертом III

Міста засновані Джеймсом II

Міста засновані Джеймсом III

  • Елджін (1457) (втрачений королівський статус в 1312 відновлений)
  • Керкволл (1486)
  • Нерн (1476) (втрачений королівський статус в 1312 відновлений)

Міста засновані Джеймсом IV

  • Дінгуол (1497, або 1498) (поновлено)
  • Форес (1496) (відновлення втраченого в 1312 році)
  • Кінтор (1506, або 1507) (повторно заснований як королівське місто)
  • Віторн (1511)

Міста засновані Джеймсом V

Міста засновані Марією Стюарт

  • Інверурі (1558) (відновлений втрачений королівський статус)

Міста засновані Джеймсом VI

Міста засновані Карлом I

Міста засновані Вільгельмом III

20 століття

Див. також [ред.]

Примітки [ред.]

  1. ↑ Населення зазвичай оцінювалася так: 6 людей на 1 будинок.
  2. ↑ Тейн отримав такий статус ще в 1066 за правління Малкольма III
  3. ↑ а б George S Pryde, The Burghs of Scotland: A Critical List, Oxford, 1965. The four inactive burghs were Auchtermuchty, Earlsferry, Falkland and Newburgh
  4. ↑ R M Urquhart, Scottish Burgh and county Heraldry, London, 1973

Джерела [ред.]

  • Miasta królewskie Lubelszczyzny w drugiej połowie XVIII wieku. — Lublin (Люблін): Wydawnictwo Lubelskie, 1968. (пол.)
  • Barrow, G.W.S., Kingship and Unity: Scotland, 1000-1306, (Edinburgh, 1981) (англ.)
  • Donaldson, Gordon & Morpeth, Robert S., A Dictionary of Scottish History, Единбург, 1977; page 31 re monopoly of foreign trade (англ.)
  • Lynch, Michael, Scotland: A New History, Pimlico 1992; сторінка 62 re origin of burgh charters (англ.)
  • McNeill, Peter G.B. & MacQueen, Hector L. (eds), Atlas of Scottish History to 1707, (Единбург, 1996) (англ.)
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Королівське_місто&oldid=12643585