Коронація Поппеї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Коронація Поппеї» (італ. L'incoronazione di Poppea) — італійська барокова опера Клаудіо Монтеверді у трьох актах з прологом. Одна з перших опер, написаних на історичний, а не на міфологічний сюжет, опера присвячена історії Поппеї Сабіни, другої дружини імператора Нерона.

Головні дійові особи[ред.ред. код]

  • Поппея (сопрано)
  • Нерон, імператор (тенор)
  • Октавія, дружина імператора (мецо-сопрано)
  • Отон, чоловік Поппеї (баритон)
  • Сенека, наставник імператора (бас)
  • Друзілла, колишня наречена Оттона (сопрано)
  • Арнальта, няня Поппеї (мецо-сопрано)
  • Валетта, слуга (тенор)

Сюжет[ред.ред. код]

Дія розгортається в Римі в 62 р. н. е.. Головна героїня - Поппея, заміжня за другом Нерона - Отоном, стає коханкою імператора і мріє зайняти місце його дружини Октавії. Отон застає дружину з Нероном, а філософ Сенека відмовляє Нерона кинути дружину. Поппея вмовляє Нерона, і той наказує Сенеці покінчити з собою.

Ображена Октавія схиляє Отона вбити Поппею. Щоб здійснити цей задум, Отон зустрічається з Друзіллою, кинутої їм заради Поппеї, і переодягається в її сукню. Він наближається до сплячої Поппеї і хоче її вбити, але її рятує бог Амур. Друзіллу заарештовують, але Поппея бере провину на себе, оскільки досі любить Оттона. Нерон засуджує її до страти, але тоді Отон розповідає правду про те, що насправді злочинець - він.

Нерон відправляє Отона у вигнання, Друзіллу слід за коханим, а Нерон розлучається з Октавією і одружується з Поппеєю. Опера закінчується любовним дуетом молодят, проте «за кадром» лишається закінчення цієї історії: Нерон вдарить вагітну Поппею в живіт, і вона помре, його вб'ють змовники, а Отон стане імператором.

Посилання[ред.ред. код]