Корона Королівства Польського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корона Королівства Польського (рожевим) на мапі Речі Посполитої та її васалів в 1619 р.

Коро́на Королі́вства По́льського (пол. Korona Królestwa Polskiego, лат. Corona Regni Poloniae) — термін, що позначає устрій польської держави наприкінці середньовіччя, що розуміється відповідно до концепції незалежності державних інституцій від особистості монарха. У той же час, ім'я політичної ідеології, що виражає новий образ влади, створеної під впливом ідей, що прийшли з Чехії та Угорщини.

Походження[ред.ред. код]

Термін Корони Королівства Польського взято з політичних ідеологій, реалізованих в державних монархіях Чехії та Угорщини в кінці середньовіччя. У цих країнах ідеологія корони королівства носила імена «Корона святого Вацлава» та «Корона святого Стефана», посилаючись на передбачувані святі символи монаршої влади. У Польщі, термін «Корона Королівства Польського» вперше з'являється в королівських документах Казимира Великого (1333 - 1370) і ще не означає, однак, послідовної політичної ідеології, виступаючи, швидше, як замінник назви Королівство Польське. Тільки припинення династії П'ястів в 1370 році і прихід до монаршої влади іноземної династії (Лю—довика Угорського) призвели до остаточного формування терміну, що визначає нові способи сприйняття держави і правителя, характерні для розвиненої монархічної держави. Спочатку він використовувався головним чином у колі малопольського можновладства ( аристократії) (група так званих панів краківських). З часом, завдяки впливу цієї групи вельмож на Людовика Угорського і Владислава Ягайла, Корона Королівства стала обов'язковою державною ідеологією.

Передумови[ред.ред. код]

Корона Королівства Польського ставилася до держави, як установи незалежної від правителя, яка не є вже, як в епоху спадкових монархій, його майном. Корона Королівства ідентифікує Польщу, як неподільний організм, керуючий правами і принципами ладу, що стоять вище, ніж монарх. Правитель відповідно до цієї ідеології не має права на зменшення території держави, наприклад, шляхом заповіту або передачі землі в лен. Він уже не був єдиним і головним джерелом права, як раніше. Сам підпорядковувався законам королівства, що виражається, зокрема, у сформованому на той час повністю право опору (Prawo oporu). Терміном Корона Королівства часто визначаються не ті землі, що фактично перебувають у володінні польського короля, а й ті, на які проголошено дію права, перш за все Сілезію та Гданське Помор'я. У Корону включений також утворений лен Польщі Мазовія.

Після Людовика Угорського ідеологія Корони Королівства була прийнята вже в повністю пропрацьованій формі. Цей термін використовувався, насамперед, з тим щоб забезпечити становище і незалежність Королівства Польського, яке в персональній унії з Угорщиною була стороною безумовно більш слабкою. Прикладом є Кошицький привілей 1374, в якому Людовик зобов'язувався: зберігати Корону Королівства Нашого цілою і непорушною і ніяких земель або їх частин від неї не відривати і не зменшувати[1].

Нова державна ідеологія вписувалася в ширшу тенденцію змін, набирала чинності з приходом до влади іноземних правителів і розпочату в момент возз'єднання країни Владиславом Локетком і формування державної монархії (рахується переважно з 1320). Виявлялася вона в новому способі сприйняття держави, як єдиного організму, у створенні загальнодержавних символів ( Білого Орла), одночасно також в упорядкуванні монаршої влади принципами ладу (з 1438, хоча спочатку не в повній мірі ефективними, обов'язок підтвердження новообраним правителем привілеїв, виданих його попередниками).

Корона як назва держави[ред.ред. код]

Після укладення унії з Великим князівством Литовським термін Корони Королівства був прийнятий як популярна і зручна назва Королівства Польського. На противагу «Литві» або «Великому князівству» називалося коротко «Короною». Під цією назвою Королівство ставало однією з двох частин Речі Посполитої Обох Народів (після люблінської унії в 1569).

Ідеологія Корони Королівства зробила, крім того, вплив на термінологію, використовувану при дворі. З кінця середньовіччя державні органи та посади, що називалися до цього королівськими, стали називатися коронними.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Kodeks dyplomatyczny Wielkopolski.— t. III.— nr 1709.— S. 425–426. Przeł. H. Paszkiewicz,Dzieje Polski.— Warszawa, 1925.— S. 213–216.

Джерела[ред.ред. код]

  • S. Grodziski.Z dziejów staropolskiej kultury prawnej.— Kraków: UNIVERSITAS, 2004.— S. 102–105. ISBN 83-242-0339-7
  • S. Szczur.Historia Polski średniowiecze.— Wydawnictwo Literackie, 2002. ISBN 83-08-03272-9