Корона Святого Іштвана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Угорські королівські регалії
Корона Святого Іштвана, 1857
Коронація Карла I

Корона Святого Іштвана (угор. Szent Korona) — традиційна корона угорських королів, що визнається одним з головних символів угорської державності. Це єдина корона, котра й сьогодні вважається священною, звідси друга назва — «Свята корона Угорщини».

Існує декілька теорій про походження корони, й деякі характерні особливості повторюються від версії до версії. За однією з них, корона складається з двох частин: верхньої та нижньої. Друга має написи грецькою, у той час як перша — написи латиною.

Друга теорія каже, що корона належала королю Іштвану, якого було канонізовано у подальшому. За цією версією до Угорщини корона була повернута папою Сильвестром II у 1001 році. За час свого існування корона належала 55 угорським королям. Все ж, двох правителів не вінчали цією короною — Зиґмунда та Йосипа. У 1805-06 роках корону ховали від Наполеона у Мукачівському замку.

Останнім, вінчаним на царство цією короною, став Карл IV, чия коронація відбулась 30 грудня 1916 року. 1946 року Угорщина стала республікою. З 1951 року корона зберігалась у США, але 1978 року знову повернулась до Угорщини. З 1 січня 2000 року (з приводу святкування 1100-річчя державності Угорщини) корона виставляється в центральному купольному залі Парламентського палацу в Будапешті. Перші двадцять хвилин кожної години біля коронаційних регалій в будівлі парламенту стоїть почесна варта в історичній уніформі.

Див. також[ред.ред. код]