Короп звичайний
| Короп звичайний | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_in_aquarium.JPG) |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
| Cyprinus carpio (Linnaeus, 1758) |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
Ко́роп звича́йний (Cyprinus carpio) — поширена прісноводна промислова риба родини коропових. Зазвичай характеризується як вид-вселенець, що походить з Азії. Інтродукований до багатьох районів світу, вдало натуралізувався в водоймах Європи. Одомашнена форма цієї риби є одною з найпоширеніших промислових риб в рибних господарствах помірного поясу, декоративною формою одомашненого коропа є парчевий короп.
Натуралізовані у «диких» водоймах коропи мають певні зовнішні відмінності від «ставкових» форм коропа, через це у деяких регіонах України прижилась окрема, запозичена з російської традиції, назва для здичавілих форм — «сазан» (рос. Сазан, тур. Sazan).
Зміст |
Характеристика [ред.]
Довжина тіла коропа — до 1 м, жива маса досягає 20 кг і більше. Найбільший з відомих коропів важив близько 118 кг[1] (хоча ніде не зазначено, що це був саме короп звичайний).
Тіло товсте, спина широка. Плавці - від світло-коричневого та червоного до чорного кольору. Луска може бути різних розмірів та кольору. Є різновиди, лише частково вкриті лускою (дзеркальний короп), або зовсім без луски.
Короп досягає статевої зрілості на 3-5-му році життя. Нерест у травні за температури води 17 °C. Плодючість понад 800 тис. ікринок, які відкладає в неглибоких ділянках на трав'янисті рослини.
Мальки живляться інфузоріями, дрібними ракоподібними, згодом — личинками комах, червами, молюсками, рідко рослинами; дорослі коропи — всеїдні.
Таксономія [ред.]
Вид містить два підвиди:
- Cyprinus carpio carpio — поширений у Східній Європі (басейни Дунаю і Волги).[2][3]
- Cyprinus carpio haematopterus — поширений у східній Азії, басейн Амуру.[3][4]
Іноді в якості підвиду розглядають Cyprinus rubrofuscus, що поширений у південно-східній Азії.[3][5]
Короп звичайний є близьким до золотої рибки (Carassius auratus), з якою здатен утворювати гібриди.[6][7]
Розведення (аквакультура) [ред.]
Короп — один з основних об'єктів тепловодної аквакультури. В Україні виведено два породи: український лускатий і український рамчатий коропи та 3 типи в межах порід: український лускатий нивківський, український лускатий любінський та український рамчатий любінський.
Короп — плодюча й швидкоростуча риба, яка має добрі смакові якості. Вихід м'яса у дворічок коропа в середньому становить 47% . М'ясо містить значну кількість білків (до 16 −17%), за кількістю жирів (10-11%) належить до жирної риби. Засвоюється м'ясо коропа організмом людини на 92-93%.
У кліматичних умовах України статевозрілим стає у південних районах на третьому-четвертому роках життя, у Поліссі — Лісостепу — на четвертому-п'ятому. Самці дозрівають на рік раніше самиць. Плідники найпродуктивніші у віці від 6 до 9-11 років, після чого їх вибраковують. Плодючість коропа здебільшого становить від 600 тис. до 1,5 млн. ікринок і більше. Від однієї самиці в умовах природного нересту вдається одержувати в середньому до 200 тис. і більше 3-4-добових личинок. В природних умовах нерест коропа відбувається за температури води 17-20˚С на прибережних ділянках водойм, вкритих м'якою лучною рослинністю, яка використовується ним в якості субстрата для інкубації клейких ікринок.
Короп має значну трофічну пластичність (здатність за відсутності звичного корму переключатись на новий корм). На ранніх етапах розвитку живиться зоопланктоном. У перші дні мальки споживають дрібні його форми (коловертки, моїни), а у подальшому переходять на споживання більш крупних форм зоопланктону (дафнії, церіодафнії, циклопи тощо). В кінці вегетаційного сезону на першому році життя переходить на споживання організмів зообентосу, у старших вікові груп коропа в живленні переважають організми зообентосу (личинки хірономід, олігохети, молюски). За їх дефіциту він переходить на живлення іншими гідробіонтами, в тому числі великими формами зоопланктону, макрофітами, а також детритом; добре пристосований до поїдання комбікорму та зерна хлібних злаків.
Короп добре росте за нейтральної або слабколужної реакції середовища з показниками (рН) води 7-8. Кисле середовище — (рН — 5,5 одиниць і нижче) пригнічує його життєдіяльність, в організмі риб спостерігаються порушення обміну речовин. Підвищення показника (рН) води за межі 9 одиниць також згубне для даного виду риб.
Вміст розчиненого у воді кисню для нормального росту й розвитку коропа за температури води 20-30°С має бути не меншим 4-5 мг/л (оптимальні величини — в межах 6-8 мг/л). Зниження концентрації розчиненого у воді кисню до 2 мг/л і нижче небезпечне, а до 0,5 мг/л — згубне для риби.
Потенційні можливості росту у коропа досить високі. За сприятливих умов утримання короп може досягати маси від 1,0-1,5 кг на першому році життя до 2-3 кг на другому. Для ставових рибних господарств, розташованих в різних фізико-географічних зонах України, встановлений для товарного коропа наступний стандарт за масою: для Полісся — 350—400 г, для Лісостепу — 400—450 г, для Степу — 450—500 г. Для цьоголіток стандарт маси становить — 25-30 г.
Значення [ред.]
Коропів розводять майже у всіх країнах Європи, в Японії, Китаї, Кореї, США тощо. Однак, якщо у Східній Європі та Азії коропа цінують за смакові та поживні властивості його м'яса, то в Західній Європі, США, Австралії коропа вважають за сміттєву рибу, і якщо й розводять, то виключно для спортивного рибальства.
У Японію короп потрапив з Китаю із буддистськими монахами. У японських гірських ставках короп настільки добре прижився, що протягом століть рятував життя селянам у голодні роки. Через це, а також через свою красу та силу, короп став одним з японських символів. В Японії зображення коропа є одним з найпопулярніших у татуюваннях[8].
Ловля коропа [ред.]
Короп є однією з найпривабливіших риб для аматорського та спортивного рибальства. Через його розповсюдженість, солідні розміри, хитрість та неабиякі фізичну силу та волю до життя, ловля коропа часто розглядається окремо від іншої риболовлі, і риболовне оснащення навіть поділяють на коропове і решту. Снасті для ловлі коропа мають бути особливо міцними, але і тонкими. Виготовлення та продаж коропових снастей, насадок, принад, аксесуарів є потужною сучасною індустрією.
В Україні у більшості великих ставів та рибгоспів, що знаходяться у приватній оренді, за певну платню дозволяють ловити коропа та деяких інших риб (білого амура, товстолоба тощо). Іноді у ці стави спеціально запускають великих, «трофейних», коропів. Спортивна коропова ловля поділяє принцип «спіймав — відпусти» (англ. Catch and release).
Декоративний короп [ред.]
На початку XIX сторіччя в Японії почали цілеспрямовані селективні роботи у напрямку виведення кольорових коропів[9]. Тепер японські кольорові коропи — парчеві коропи або короп коі є предметом колекціонування в усьому світі.
Джерела [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Короп звичайний |
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 5., К., 1980, стор. 421
- Карпи як об'єкт ловлі
Посилання [ред.]
- ↑ «Найбільшого у світі коропа впіймали тайські рибалки» (англійською).
- ↑ Fishbase: Cyprinus carpio carpio Linnaeus, 1758
- ↑ а б в Jian Feng Zhou, Qing Jiang Wu, Yu Zhen Ye & Jin Gou Tong (2003). Genetic divergence between Cyprinus carpio carpio and Cyprinus carpio haematopterus as assessed by mitochondrial DNA analysis, with emphasis on origin of European domestic carp Genetica 119: 93-97
- ↑ Fishbase: Cyprinus carpio haematopterus Martens, 1876
- ↑ Fishbase: Cyprinus rubrofuscus Lacepède, 1803
- ↑ Taylor, J., R. Mahon. 1977. Hybridization of Cyprinus carpio and Carassius auratus, the first two exotic species in the lower Laurentian Great Lakes. Environmental Biology Of Fishes 1(2):205-208.
- ↑ Photo of goldfish x common carp hybrid in Melton Hill Reservoir from the Tennessee Wildlife Resources Agency
- ↑ «Короп у японських татуюваннях» (англійською).
- ↑ «Історія появи японських коропів» (англійською).
