Короткочасна пам'ять

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мурашки здатні запам'ятовувати і передавати інформацію обсягом до 7 біт. Правило Міллера.

Короткоча́сна па́м'ять — це вид пам'яті, що характеризується дуже коротким збереженням після одноразового сприйняття і миттєвим відтворенням[1].

Час зберігання інформації в ній — від 15 до 30 сек. Ця пам'ять зберігає те, на що спрямована увага людини і не має різновидів за модальністю. Обсяг короткочасної пам'яті обмежений. Дослідження показали, що в ній можуть одночасно утримуватися лише 7 ± 2 (правило Міллера) структурних одиниць. Ними можуть бути як окремі літери, так і слова, речення, тому для продуктивного використання цього виду пам'яті важливим є вміння структурувати матеріал. Короткочасна пам'ять забезпечує константність образу, що сприймається та обслуговує розуміння, мислення. Вона дозволяє управляти тривалістю збереження слідів за допомогою повторення[2].

Фізіологія короткочасної пам'яті[ред.ред. код]

Короткочасна пам'ять існує за рахунок тимчасових паттернів нейронних зв'язків, що виходять з областей фронтальної (особливо дорсолатеральної, префронтальної) і тім'яної кори. Сюди потрапляє інформація з сенсорної пам'яті[3].

Роль короткочасної пам'яті[ред.ред. код]

Роль короткочасної пам'яті полягає в узагальненні, схематизації отриманої інформації, через неї ця інформація надходить на довготривале зберігання. Роль короткочасної пам'яті цим не обмежується. Саме її властивості виявляються в момент прийняття рішень, оскільки тут відбувається безпосереднє звірення інформації, що надходить ззовні і з довготривалої пам'яті, і виноситься рішення про правильність гіпотези, висунутої на основі відомостей, отриманих та накопичених при навчанні.

Обмежений обсяг короткочасної пам'яті служить додатковим стимулом узагальнення інформації. Чим більш узагальнена інформація надходить з довготривалої пам'яті, тим більше її може вміститися в короткочасній пам'яті і тим складніше рішення може прийматися людиною.

Дослідження і гіпотези[ред.ред. код]

Існують гіпотези про те, що короткочасна пам'ять спирається переважно на акустичний (вербальний) код для зберігання інформації та в меншій мірі на зоровий код. У своєму дослідженні Р. Конрад (1964) показав, що досліджуваним важче згадувати набори слів, які акустично подібні[4].

Сучасні дослідження комунікації мурах довели, що мурашки здатні запам'ятовувати і передавати інформацію обсягом до 7 біт. Більш того, продемонстровано вплив можливого групування об'єктів на довжину повідомлення та ефективність передачі[5],[6].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К.: «ЕксОб», 2000. 304 с.
  2. О. В. Винославська. Психологія. Навчальний посібник. К.: ІНКОС, 2005
  3. Пам'ять
  4. Conrad, R. (1964). Acoustic Confusions in Immediate Memory. British Journal of Psychology 55: 75-84.
  5. Резнікова Ж. І., Рябко Б. Я., Теоретико-інформаційний аналіз «мови» мурашок / / Журн. заг. біології, 1990, Т. 51, № 5, 601–609.
  6. Резнікова Ж. І. Мова мурах до відкриття доведе, Наука з перших рук, 2008, N 4 (22), 68-75.