Шнурівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Цей термін має також інші значення. Див. Корсет (значення).

Шнурівка «пісочний годинник» зразка 1878 року

Шнурі́вка, шнурови́ці[1] або корсе́т (фр. corset) — предмет, головним чином, жіночого одягу у вигляді широкого поясу з вшитими пружними пластинками, що туго охоплює нижню частину грудної клітки та живіт для додання фігурі необхідного виду (горда постава, струнка талія) та м'якої підтримки грудей. Зазвичай із одного або декількох боків зроблено шнурування, нерідко з іншого боку роблять застібки або вставляють блискавку.

Історія[ред.ред. код]

  • 1468 — іспанська королева Хуана Португальська наказує створити для неї одяг, який би приховував випуклості фігури. Її майстри створюють першу в історії шнурівку. Він складався з металевих пластин, з'єднаних між собою болтами, і важив понад 25 кілограмів. Вважається, що королева завагітніла від коханця і за допомогою шнуровиць хотіла приховати цю вагітність від чоловіка.
  • кінець 1470-х років — наступна іспанська королева Ізабелла I Кастильська зобов'язала всіх своїх служниць носити шнуровиці. В її указі йшлося, що ідеальною є жіноча талія, яку може обхопити руками 12-річна дівчинка. Талії жінок із оточення правительки не мали перевищувати 32,5 см.
  • протягом XV-XVI ст. інквізиція зобов'язувала жінок носити шнурівки, аби приховувати принади свого тіла. Дівчаток у віці 8-9 років теж одягали в металеві корсети, аби перешкодити росту грудей і зробити їх максимально пласкими. Адже пишний бюст в ті часи був ознакою гріховності.
  • у середині XVI ст. французька королева Катерина Медичі запровадила моду на шнурівки, який не приховував, а навпаки підкреслював і частково оголював груди. Відтепер шнуровиці робили з пружного китового вуса, який обтягували тканиною.
  • наприкінці XVI ст. лікарі вперше заговорити про шкоду, якої завдають здоров'ю жінки затісні шнуровиці. Ті деформували ребра, зміщували положення внутрішніх органів.
  • 1908 р. французький модельєр Поль Пуаре створив колекцію суконь вільного крою. Після цього корсети вийшли з моди [2].

Застосування[ред.ред. код]

Найбільш часто шнурівка використовувалася для створення бажаного силуету. Він підкреслює стрункість постави, зменшуючи талію та візуально збільшуючи плечі, підтримує груди, роблячи її пружнішою на вигляд, створює потрібну (чи модну) поставу. Плечові ремені на деяких версіях корсетів розгортали плечі подібно до сучасних ортопедичних реклінаторів для підтримки гордої постави.

Зазвичай шнурівка охоплює торс починаючи або на рівні пахв, або безпосередньо під грудьми і закінчуючись над стегнами, іноді заходячи на них і, в особливо рідкісних випадках, доходячи до колін. Також був відомий більш короткий вид шнуровиць, що охоплює тільки талію, під назвою «waist cincher» (поясна підпруга). На деяких корсетах кріпилися підв'язки для панчох.

Нерідко шнурівка підтримувала пишну сукню, розподіляючи по всьому тілу вагу криноліну або турнюра.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Назви «шнурівки» та «шнуровиці» широко використовуються в українській літературі та піснях.
    У Котляревського:
    Впрягла [Юнона] в ґринджолята павичку.., Взяла спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку, К Еолу мчалась, як оса.
    У Нечуя-Левицького:
    Жіноцтво з тілом і душею зав’язане в шнурівки.
    Кров з її повного тіла з-під шнуровиць полилась до голови.
    У Рильського в перекладі Міцкевича:
    Служниці, знаючи усі панянські звички, її незайманий, стрункий та гнучкий стан Беруть шнурівкою в жорстоко-ніжний бран.
    З народної пісні:
    Продай, мамо, дві телиці, купи мені шнуровиці.
  2. З пащі кита робили до 70 шнурівок