Корсиканці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корсиканці
Corso
Корсіканка-в'язальниця.JPG
Корсиканка-в'язальниця на старій світлині
Загальна кількість бл. 300 тис. чол.
Найбільші розселення Франція Франція: о. Корсіка
Близькі етнічні групи французи, італійці
романські народи
Мова французька
корсиканська (переважно у побуті)
Релігія католицтво


Корсиканці (самоназва корсо / corso) — південноєвропейський романський народ у Франції, основне населення острова Корсика.

Чисельність корсиканців сягає 300 тисяч чоловік. Розмовляють корсиканці французькою, у побуті ж використовують 2 говірки італійської мовичизмонтанську та ольтремонтанську, які інколи розглядаються як діалекти окремої корсиканської мови. За віросповіданням є католиками.

Етнічна історія[ред.ред. код]

Етнічну основу корсиканців склали іберійські та лігурійські племена. У VIII—V століттях до нашої ери вони зазнали культурного впливу фінікійців, етрусків, греків і карфагенян.

В результаті завоювання Корсики Римом (III ст. до н. е.) населення острова було поступово романізовано.

У ранньому Середньовіччі відбулося змішання латиномовного населення острова з греками-візантійцями, готами, лангобардами, франками. Відтак, розпочалося формування корсиканскої етнічної спільності.

У IX столітті Корсику захопили араби, в XIXIV століття на ній панували пізанці і генуезці, що мали на корсиканців великий культурний і мовний вплив.

Проникнення в середовище корсиканців французької мови та культури почалося цілеспрямовано лише в останній третині XVIII століття, коли острів увійшов (остаточно 1796 року) до складу Франції.

Найвідомішим корсиканцем у світі є Наполеон I Бонапарт.

Традиційне господарство і культура[ред.ред. код]

Головні традиційні заняття корсиканців — виноградарство, городництво, вирощування оливок, зернових, каштанів. Також розвинені тваринництво (вівці, кози), рибальство, видобуток морських губок і коралів, ремесла (плетіння кошиків, солом'яних капелюхів і т. п.), в'язання.

У теперішній час велике місце в економіці Корсики посідає обслуговування туристів.

Чимало сільських і міських поселень корсиканців, що виникли в період арабського завоювання, розташовані ярусами на скелях.

Традиційний костюм — як архаїчний чоловічий, так і пізніший жіночий — близький до сардинського.

Сімейні обряди корсиканців в наші дні представлені лише фрагментарно. Зокрема, зберігаються звичаї, пов'язані зі сватанням, кровною помстою (вендетта), ритуальні скачки у день весілля тощо. У корсиканському фольклорі особливе місце займали пісні-плачі, віршовані імпровізації.

Джерела і посилання[ред.ред. код]

  • Красновская Н. А. Корсиканцы // Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. В. А. Тишков. Редкол.: О. Ю. Артемова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский, В. М. Макаревич (зам. гл. ред.), В. А. Попов, П. И. Пучков (зам. гл. ред.), Г. Ю. Ситнянский. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998, — 928 с.: ил. — ISBN 5-85270-155-6 (рос.)електронне посилання
  • Корсиканцы, ст. // Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: "Советская энциклопедия", 1988 (рос.)