Корінні зуби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повний набір корінних зубів

Корінні або постійні зуби — другий набір зубів у діфіодонтних ссавців. В гомінід, включаючи людей, є тридцять два постійних зуба: по шість верхніх і нижніх молярів, по чотири верхніх і нижніх премолярів, по два верхніх і нижніх ікла та по чотири верхніх і нижніх різців.

Хронологія появи у людей[ред. | ред. код]

Перший корінний зуб з'являється у віці близько шести років, на цей момент у роті присутні як молочні, так і постійні зуби.[1]

Спочатку виростає перший моляр, який росте одразу за молочним моляром. Перші корінні моляри важливі для правильного розвитку усіх постійних зубів. Приблизно до тринадцятирічного віку в роті наявні двадцять вісім з тридцяти двох корінних зубів.

Повний постійний прикус формується у віці від 17 до 25 років, коли з'являються треті моляри — зуби мудрості.[2][3]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. American Dental Association, Permanent tooth eruption chart at http://www.ada.org/sections/publicResources/pdfs/chart_eruption_perm.pdf [Архівовано 28 серпня 2012 у Wayback Machine.]
  2. lllustrated Dental Embryology, Histology, and Anatomy, Bath-Balogh and Fehrenbach, Elsevier, 2011, page 191–192
  3. American Dental Association, Tooth eruption: The permanent teeth at http://www.ada.org/sections/scienceAndResearch/pdfs/patient_58.pdf [Архівовано 13 червня 2013 у Wayback Machine.]