Косарики черепитчасті
| Коса́рики черепи́тчасті | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||
| Біологічна класифікація | ||||||
|
||||||
|
|
||||||
| Gladiolus imbricatus L. |
||||||
|
|
||||||
|
|
||||||
|
Зміст |
[ред.] Біологічні характеристики
Рослина з подвійною бульбоцибулиною. Великі рожево-фіолетові квітки з неправильною, майже 2—губою оцвітиною зібрані в однобічний, досить густий колос на верхівці високого (30—60 см) квітконосного стебла, з мечовидними широколінійними листками. Тичинок 3, маточка одна з нитковидним стовпчиком і 3 майже пелюстковидними приймочками. Цвіте в червні.
[ред.] Поширення
Росте на вологих луках, у чагарниках, на галявинах у лісових і лісостепових районах Правобережної частини України.
[ред.] Походження назви
Назва роду походить від латинського слова, що означає «шпага», «меч» (від форми листків). Видова назва в перекладі з латинської мови — «черепитчастий».
Квітки добре пристосовані до перехресного запилення. В молодих квітках стовпчик і приймочки розміщені над пиляками і притиснені до верхніх пелюсток, а в більш зрілих — стовпчик нахилений донизу, а приймочки перекривають шлях до нектару. Комахи, переважно бджоли, в одних квітках вимазуються пилком і переносять його на приймочки більш зрілих квіток, запилюючи їх.
[ред.] Естетичні характеристики
Рід косариків широко відомий. Розкішні садові гладіолуси з квітками неперевершено! гами кольорів належать до цього роду, їх скромні дикорослі додачі, звичайно, поступаються красою, але теж декоративні. Косарики черепитчасті потребують охорони, занесені до Червоної книги.
На території України зростає 4 дикорослих види косариків і кілька культурних представлених багатьма сортами.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)