Косар (птах)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Косар
Eurasian Spoonbill.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes)
Родина: Ібісові (Threskiornithidae)
Рід: Косар (Platalea)
Вид: Косар
Біноміальна назва
Platalea leucorodia
Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Platalea leucorodia
ITIS logo.jpg ITIS: 174933
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 257867
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Platalea leucorodia

Косар, колпиця (Platalea leucorodia) — птах родини ібісових (Threskiornithidae). Один з 6 видів роду; єдиний вид роду у фауні України. В Україні гніздовий перелітний птах.

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Косар в Індії

Великий білий птах (менший за білого лелеку) з довгою шиєю і ногами та характерним лопатоподібним дзьобом. Дорослий птах у шлюбному вбранні білий, з великою вохристо-жовтою плямою на волі і довгим жовтим «чубом» на потилиці; гола шкіра біля основи дзьоба жовтогаряча; розширений на кінці плаский дзьоб чорний, з жовтою верхівкою; ноги чорні. У позашлюбному вбранні «чуба» нема; жовтий колір у забарвленні вола, дзьоба і на оголених ділянках шкіри відсутній. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному вбранні, але першорядні махові пера з чорною верхівкою; дзьоб сірувато-рожевий. Довжина тіла — 80—90 см, розмах крил — 115–140 см. Вага птахів — до 2 кг.

Ареал виду та його поширення в Україні[ред.ред. код]

Гніздовий ареал охоплює південну частину Європи, Південну Азію, Північно-східну Африку. В Україні гніздиться уздовж Чорноморського узбережжя; залітний у Кіровоградській, Дніпропетровській, Черкаській, Львівській та інших областях.

Чисельність і причини її зміни[ред.ред. код]

В Європі гніздиться 8,9–15 тис. пар [1]. На території України гніздиться 200–250 пар. Основна частина популяції гніздиться в пониззях Дунаю, на Східному Сиваші, Лебединих островах. Причинами змін чисельності є зарегулювання річок, забір води для зрошування, викошування та випалювання очерету, знищення заплавних луків, створення рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів, посилення фактору непокою.

Особливості біології[ред.ред. код]

Перелітний птах. На місцях гніздування з'являється у березні – квітні. Оселяється на неглибоких повільнопроточних прісних та солонуватих водоймах. Гніздиться колоніями. Гнізда влаштовує на кущах, заломах очерету або деревах. У кладці 2–5 (найчастіше 3) яєць. Пташенята вилуплюються наприкінці травня − в червні, піднімаються на крила у першій половині − кінці липня. Відлітає наприкінці вересня. Живиться безхребетними, личинками комах, земноводними, пуголовками та дрібною рибою.

Охорона[ред.ред. код]

Знаходиться під охороною Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій та угоди AEWA. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий). В Україні охороняється в Дунайському біосферному заповіднику та Кримському природному заповіднику, Нижньодністровському НПП, Тилігульському РЛП. З метою ефективнішої охорони слід взяти під охорону колонії на Східному Сиваші та в дельті Дністра, обмежити випалювання та викошування очерету комбайнами, застосування гербіцидів у місцях гніздування, проводити широку просвітницьку програму.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Джерела[ред.ред. код]

  • Русєв І. Т. Косар // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 403.
  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К.: 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х

Посилання[ред.ред. код]