Космос-1870
| Космос-1870 | |
|---|---|
 | |
| NSSDC ID | 1987-064A |
| COSPAR ID | 18225 |
| дата запуску |
25 липня 1987 9:00:00 UTC |
| космодром | Байконур, стартовий майданчик 81/23 |
| схід з орбіти | 29 липня 1989 |
| маса | ~ 20 т |
| ширина | 4,5 м |
| діаметр | 4,15 м |
| об’єм | 100 м³ |
| апогей | 282 км |
| перигей | 168 км |
| нахил орбіти | 71,9 ° |
| висота орбіти | 260 км |
| орбітальний період | 88,7 хв |
| діб на орбіті | 2 роки |
| станом на | увійшов в атмосферу |
Космос-1870 — автоматична орбітальна станція, створена за програмою «Алмаз-Т» з метою виконання програм наукового та економічного призначення, міжнародного співробітництва Міністерством оборони СРСР. Основним призначенням станції був радіолокаційний огляд Землі за допомогою РСА «Меч-К».
Корисне навантаження[ред. | ред. код]
РСА «Меч-К» — радіолокатор з синтезованою апертурою антени розробки НВО «Вега».
Радіолокаційна система включала в себе дві хвилеводно-щілинні антени, розташовані вздовж лівого і правого борту КА, розміром 1,5×15 м, що формують два окремих променя. Кожна антена складалася з трьох секцій із центральним живленням для формування стоячої хвилі.
Спочатку у 1963—1965 рр. у НВО «Вега» була розроблена РСА космічного базування «Меч-А» для орбітальної пілотованої станції (ОПС) «Алмаз». Передбачалася участь екіпажу ОПС в обслуговуванні РСА, до складу якої входив бортовий фотореєструючий пристрій для запису радіоголограм на восьмисантиметрову фотоплівку. Періодично раз в три місяці касети із записами підлягали скиданню в капсулах на Землю, де мав забезпечуватися синтез радіолокаційних зображень (РЛЗ). У завдання екіпажу входила перезарядка касет з фотоплівкою, їх установка в капсулу, а також контроль працездатності бортової апаратури.
Станції «Алмаз» так і не стали пілотованими, а заділ при створенні РСА «Меч-А» був використаний при виготовленні повністю автоматичної РСА «Меч-К».
Характеристики РСА «Меч-К»:
- Робоча частота — 3 ГГЦ;
- Просторова роздільна здатність — 25 … 30 м;
- Поляризація сигналів — лінійна горизонтальна;
- Ширина смуги захоплення — 2х300 км;
- Протяжність записи РЛ-зображення уздовж траси — 20-240 км.
Склад:
- Резервний приймач;
- Пристрої запам'ятовування інформації — аналоговий відемагнітофон;
- Аналогова радіолінія;
- Вимірювач доплеровской частоти.
Звершення роботи[ред. | ред. код]
Роботу КА «Космос-1870» завершив у липні 1989 р., а йому на зміну в березні 1991 р. був запущений аналогічний КА «Алмаз-1», який мав вищу орбіту (260… 275 км) з нахилом 72,5°.
Джерела[ред. | ред. код]
- С. В. Гарбук, В. Е. Гершинзон «Космические системы дистанционного зондирования Земли». -М., 1997год.
- В. С. Верба, Л. Б. Неронский, И. Г. Осипов, В. Э. Турук «Радиолокационные системы замлеобзора космического базирования». Изд.: «Радиотехника», 2010год.
- Орбитальные станции «Алмаз» и «Салют» (ЦКБМ И ЦКБЭМ) [Архівовано 5 березня 2018 у Wayback Machine.] Афанасьев И. Б. Неизвестные корабли
- Четверть века «Алмазу» [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.popmech.ru/article/4395-artilleriya-na-orbite/ [Архівовано 25 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- НВО Машинобудування [Архівовано 1 квітня 2010 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||
