Коста Абрашевич
| Коста Абрашевич | ||||
|---|---|---|---|---|
| серб. Коста Абрашевић, Kosta Abrašević мак. Коста Абраш, Коста Абрашевиќ | ||||
 | ||||
| Народився |
29 травня 1879 Охрид, Північна Македонія[1] | |||
| Помер |
20 січня 1898 (18 років) Шабаць, Королівство Сербія[1] | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Османська імперія.svg){kind=small} Королівство Сербія | |||
| Діяльність | поет, письменник | |||
| Сфера роботи | поезія[2] | |||
| Мова творів | сербська | |||
|
| ||||
 Коста Абрашевич у Вікісховищі | ||||
Коста Абрашевич (серб. Коста Абрашевић, Kosta Abrašević; мак. Коста Абраш (Абрашевиќ); * 29 травня 1879 року, Охрид,— † 20 січня 1898 року, Шабац) — сербський та македонський робітничий поет. Вважається національним поетом Македонії[3],[4],[5]. Батько був сербом, мати — гречанкою (за іншими версіями ні[6]). У 1894 році вперше ознайомився з соціалістичними ідеями.
Творчий доробок[ред. | ред. код]
В творах «Пісня», «Раб», «Бушуй, вітре» (1897) та інших закликав до боротьби проти насильства та визиску, оспівував солідарність робітників. У творчості відбилась незрілість пролетарської ідеології в сербському робітничому русі. Визначні реалістичні твори: «Червона» (1893), «Робочий трудиться» (1893), «Злодій» (1896), «Яма» (1897), «В шахті» (1897).
У 1903 році вийшла посмертна збірка поезій. Твори перекладені на російську, болгарську, албанську, угорську та румунську мови. Вірші стали піснями на музику С. Анджеліча (S. Anđelić) та М. Живковича (M. Živković).
Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]
У 1880 році в Белграді було утворено хорову спілку, яка пізніше отримала назву «Абрашевич».
У 1905 році в Белграді було утворено культурно-просвітницьку робітничу спілку «Абрашевич».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Абрашевич Коста // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Тоциновски Васил, Стојановска-Друговац Јованка, Наумов Никола, Миронска-Христовска Валентина. Коста Абраш: (125 години од раѓањето), (материјали од научниот собир одржан во домот на културата «Григор Прличев» Охрид, 6 јуни 2004). Скопје: Институт за македонска литература, 30 стр. (мак.).
- ↑ Тоциновски Васил. Интимниот поетски разговор на Коста Абраш како колективно меморирање Институт за македонска литература, 2005. ISBN 9989-886-57-1.— Стр. 15-30 (мак.).
- ↑ Тодоровски Гане. Македонската критика за XIX книжевен век. Скопје: Феникс, 2005, 242 стр. ISBN 9989-33-147-2 (мак.).
- ↑ Стојан Ристески «Мајката на Коста Абраш не била Гркинка». Нова Македонија. — ISSN 0350-4298. — 49, 16558[16557] (26 февруари 1993), стр. 11 (мак.).
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.
- Kosta Abraševič. Песме, Београд 1950 (серб.).
- M. Милоjkoвиh. Коста Абрашевић. Живот и рад. Београд, 1951 (серб.).
|
