Костел Воздвиження Святого Хреста (Фастів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел Воздвиження Святого Хреста у Фастові
костел Воздвиження Святого Хреста у Фастові
50°04′39″ пн. ш. 29°54′25″ сх. д. / 50.07750° пн. ш. 29.90694° сх. д. / 50.07750; 29.90694Координати: 50°04′39″ пн. ш. 29°54′25″ сх. д. / 50.07750° пн. ш. 29.90694° сх. д. / 50.07750; 29.90694
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаФастів (Київська область)
Архітектор Домбровський В. О., Троупянський Ф. А.
Скульптор Еліо Саля
Засновник Каспер Казимир,
Станіслав Шептицький
Початок будівництва 1903
Кінець будівництва 1911
Стиль неоготика
Належність РКЦ
Стан пам'ятка архітектури національного значення України
Костел Воздвиження Святого Хреста (Фастів). Карта розташування: Україна
Костел Воздвиження Святого Хреста (Фастів)
Костел Воздвиження Святого Хреста (Фастів) (Україна)
Мапа
CMNS: Костел Воздвиження Святого Хреста у Вікісховищі

Костел Воздвиження Святого Хреста (Дім Воздвиження Святого Хреста у Фастові) — парафіяльний костел у місті Фастові на Київщині; оригінальна неоготична пам'ятка, одна з небагатьох історичних, зокрема культових, споруд міста; значний духовний і благодійницький осередок міста.

Костел розташованний неподалік сучасного центру міста на правому березі Унави на майдані, що носить ім'я Зигмунда Козара.

Архітектура[ред. | ред. код]

Фастівський костел Воздвиження Святого Хреста побудований у романо-готичних формах, характерних для архітектурних споруд останньої чверті XIX століття, у цілому культова споруда є взірцем неоготики.

Фрагмент центрального фасаду костелу — вікно-«роза» і барельєф

На фундаменті з бутового каменю зведено стіни з жовтої цегли. Конструкції покрівлі первинно були виготовлені з сосни та покриті зеленою і червоною черепицею.

Головний — західний фасад вінчають дві башти, між якими розташований центральний вхід до костелу. Над входом — велике кругле вікно («роза»), що є традиційним елементом готичних храмів. На фасаді розміщена скульптура єпископа і барельєфна сюжетна композиція «Христос благословляє дітей».

Костел має істотну особливість — західний фасад споруди є асиметричним. Асиметрія проявляється в усьому: в елементах декору, формах вікон, окремих деталях тощо. Дві його башти, що є однакововими в плані, зовні абсолютно різні. Південна — майже вдвічі вище за північну, чотирикутна по всій висоті, з наскрізними спареними арками у верхній частині.

В інтер'єрі храму одразу привертають увагу галерея, хори, підлога, стрункі пілястри та колони з пишними капітелями.

Історія[ред. | ред. код]

Перші фастівські костели[ред. | ред. код]

Перший костел у Фастові було збудовано наприкінці XVI століття єпископом Йосипом Верещицьким. Згодом тут діяли вже декілька католицьких громад, зокрема єзуїти, бернардинці.

В 1723 році на місці старого за сприяння єпископа Самуеля Ожґи звели новий костел, також дерев'яний. Однак його спалили гайдамаки під час Коліївщини. Новий дерев'яний костел відбудували в 1793 році.

Відтак, таким — дерев'яним і невеликим, що не відповідав потребам місцевої громади, був фастівський костел аж на початок XX століття. От що з цього приводу писав Київський губернатор:

«…Існуючий нині в місті Фастові костел - дерев'яний, дуже старий і недостатньо місткий… Костел розташований позаду будівель обивателів м. Фастова на відстані кількох верст від Фастівської Воскресенської церкви і близько 1 версти від Фастівської Покровської церкви ... Через недостатню місткість і старість існуючого костьолу в будівництві замість нього нового костелу зі збільшенням розмірів такого, насправді наявною є нагальна потреба.»

Оригінальний текст (рос.)
«…существующий ныне в городе Фастове костел – деревянный, очень ветхий и недостаточно вместительный… Костел расположен позади строений обывателей г. Фастова на расстоянии нескольких верст от Фастовской Воскресенской церкви и около 1 версты от Фастовской Покровской церкви… Ввиду недостаточной вместительности и ветхости существующего костела в постройке вместо него нового костела с увеличением размеров такового, в действительности встречается надобность.»

Таким чином, якраз у перші роки XX століття потреба зведення мурованого і значно більшого католицького храму у Фастові стала нагальною.

Сучасний костел: зведення, забуття, відновлення[ред. | ред. код]

Костел Воздвиження Святого Хреста - сучасний вигляд
Костел Воздвиження Святого Хреста - сучасний вигляд

Сучасний костел Воздвиження Святого Хреста у Фастові зводили за проектом архітектора Домбровського у період з 1903-го по 1911-й роки. За 2 роки після початку будівництва загальний проект культової споруди був дещо змінений, а до його виконання залучили відомого українського архітектора Федора Троупянського. Костел був урочисто освячений 18 вересня 1911 року. Після його освячення настоятелем Фастівської парафії став Леон Зеленський, першим деканом — ініціатор будівництва Станіслав Шептицький.

Костел Воздвиження Святого Хреста (Фастів) - бюст О.Бальзака біля костелу
Костел Воздвиження Святого Хреста (Фастів) - бюст О.Бальзака біля костелу

У фінансуванні будови брала участь не лише громада, а й уряд. Великою благодійницею культової споруди була також графиня Браницька з Білої Церкви, чиїм коштом був встановлений у храмі орган. Однак коли грошей все-таки не вистачило, в майбутньому, ще не до кінця зведеному костелі в останній рік спорудження влаштували благодійний концерт. У програму заходу були включені твори Баха, Шумана тощо.

Радянська влада у 1934 році закрила костел, а найактивніші члени парафіяльної громади були в 1937 році або страчені, або вкинуті у в'язниці на багато років. Останнім настоятелем перед Другою світовою війною лише формально був Францішек Андрушевич, якого також було засуджено на багаторічне ув'язнення. Незважаючи на репресії, меси продовжували відправлятися вдома у довірених парафіян.

У повоєнний час у костелі деякий час діяла православна церква.

У 1989 році до Москви на ім'я жінки-космонавта Валентини Терешкової надійшов лист з проханням про повернення костьолу католицькій громаді, підписаний 600 особами. Численні петиції до влади мали своїм наслідком повернення культової споруди фастівським католикам. Відтак, у червні 1990 року храм було знову освячено — обряд здійснив священик Яніс Крапанс.

Могила о. Зигмунда біля костелу

У 1991 році розпочалися масштабні ремонтно-реставраційні роботи фастівського костелу Воздвиження Святого Хреста за проектом київського архітектора Юрія Дмитревича. Роботи виконували будівельні фірми з Польщі. На честь відродження храму секретаріат Ватикану в той час направив телеграму:

Його Святість Іван-Павло II перебуває в духовному єднанні з пастирями і вірними фастівської громади, що зібралися поруч зі своїм єпископом на торжестві освячення відродженої святині. Святіший Отець бажає, щоб цей храм став для віруючих особливим місцем зустрічі з Богом і зростання у вірі, надії і любові.

Відновленням храму опікувався отець Зиґмунд Ян Козар. Цей домініканський священик тривалий час проповідував у рідній Польщі (Прудник, Вроцлав), Білорусі, Санкт-Петербурзі та на заході України. Він і відправив першу службу Божу у заново освяченому фастівському костелі в 1990 році. 8 вересня він став настоятелем костелу і пріором монастиря.

У 2003 році духовенство і широка громадськість Фастова відзначали 100-ліття фастівського костелу. З цієї нагоди у місцевому державному краєзнавчому музеї відбулася науково-практична конференція «Костелові Домбровського у Фастові — 100 років», а 20 вересня в храмі проведено урочисту месу, присвячену 100-річчю костелу Воздвиження Святого Хреста у Фастові. А за декілька днів по тому — 2 жовтня 2003 року Зигмунд Козар помер. Згідно з останньою волею священика, його поховали у Фастові — біля костелу.

18 вересня 2004 року ремонт костелу було завершено, і з цього приводу відбулася урочиста служба Божа.

2 жовтня 2005 року отець єпископ ординарій Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвинський відправив урочисту службу Божу, під час якої було проведено реконсекрацію (повторне освячення) храму.

У теперішній час костел Воздвиження Святого Хреста у Фастові є значним духовним і благодійницьким осередком міста. Це — визначна історико-культурна і архітектурна пам'ятка, туристична принада Фастова, завдяки оригінальним неоготичним формам споруда нерідко є локацією різноманітних заходів, зйомок тощо.

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]