Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та монастир бернардинів (Дубно)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел бернардинів (Миколаївська церква ПЦУ)
Костел бернардинів (Свято-Миколаївський чоловічий монастир ПЦУ)

50°25′08″ пн. ш. 25°44′03″ сх. д. / 50.41889° пн. ш. 25.73417° сх. д. / 50.41889; 25.73417Координати: 50°25′08″ пн. ш. 25°44′03″ сх. д. / 50.41889° пн. ш. 25.73417° сх. д. / 50.41889; 25.73417
Тип церква
Статус спадщини пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Дубно
Конфесія Православна церква України
Єпархія Рівненська єпархія ПЦУ
Будівництво 1617 — 1629
Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та монастир бернардинів (Дубно). Карта розташування: Рівненська область
Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та монастир бернардинів (Дубно)
Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та монастир бернардинів (Дубно) (Рівненська область)
Мапа

CMNS: Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та монастир бернардинів у Вікісховищі

Костел бернардинів (нині Миколаївська церква ПЦУ) — храм у місті Дубному, заснований князем Янушем Острозьким. Будівництво костелу і монастиря (кляштору), які становили єдиний об'єкт, було розпочато 1617 року, закінчене 1629 року — при князеві Владиславові Заславському.

Відомості[ред. | ред. код]

Стіна зі слідами від куль. Місце НКВСівських розстрілів

При зведенні муру довкола монастиря утворилось 2 двори. Монастир бернардинів проіснував понад 200 років, до 1852 року. Невдовзі тут вже був православний Свято-Миколаївський собор. Роботи по реставрації фасадів та інтер'єрів почались 1869 року, завершились 1875 року. Дах костелу, колись критий черепицею, а пізніше ґонтами, покрили бляхою, добудували одну муровану та п'ять дерев'яних бань, стінний розпис в католицькому дусі перероблено на православний, латинські написи замінили слов'янськими, чотирьох римських пап перемалювали на чотирьох євангелістів. В 1909 році тут заснували жіночий православний монастир, який проіснував до 1920 року, коли будівлі знову були передані римо-католицькій єпархії. 1931 року тут розташувалась папська місія та духовна семінарія.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гупало В. Історія монастиря оо. Бернардинів в Дубні на Волині // Pięćset pięćdziesiąt lat obecności oo. Bernardynów w Polsce (1453—2003). — Kalvaria Zebrzydowska, 2006. — S. 515—543.
  • Гупало В. Дослідження крипти № 3 під бернардинським костелом у Дубні // МДАПВ. — Львів, 2007. — Вип. 11. — С.315-336.
  • Гупало В. Історія монастиря оо. Бернардинів у Дубні на Волині // Магдебурзькому праву у місті Дубні — 500 років. Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції. — Дубно, 2007. — С. 102—120.
  • Гупало В. Devotional articles from the 17-th and 18-th century noblemen's graves from a post-Bernardine church in Dubno (Ukraine) // The 12-th Annual Meeting of European Association of Archaeologists. Abstracts. — Krakow, 19—24 september, 2006. — S. 258—259. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • фото[недоступне посилання з липня 2019]