Костел святої Катерини (Воютичі)
| Костел святої Катерини | |
|---|---|
|
| |
|
49°33′29″ пн. ш. 23°05′23″ сх. д. / 49.55806° пн. ш. 23.08972° сх. д.Координати: 49°33′29″ пн. ш. 23°05′23″ сх. д. / 49.55806° пн. ш. 23.08972° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
с. Воютичі Самбірський район Львівська область |
| Конфесія | РКЦ |
| Тип будівлі | костел |
| Побудовано на кошти | громади |
  Костел святої Катерини (Воютичі) (Україна) | |
 | |
 Костел святої Катерини у Вікісховищі | |
.jpg)
Костел святої Катерини — чинний костел у селі Воютичі Самбірського району Львівської області, Україна (історична область Галичина). Костел розташований за 10 кілометрів від міста Самбір.
Історія[ред. | ред. код]
Мурований храм було споруджено між 1714—1719 роками коштом дідича Воютичів Яна Францішека зі Жмигроду Стадніцького. Для завершення будівництва шляхтич Юзеф Мнішек використав матеріал зі свого знесеного замку в Ракові. Консекрацію храму провів тоді перемиський латинський єпископ, в майбутньому львівський архієпископ — Вацлав Сєраковський 1743 року.
Після Другої світової війни російсько-більшовицька влада перетворила костел на сховище мінеральних добрив, що завдало будівлі значної шкоди.
Орган[ред. | ред. код]
На хорах костелу збереглись залишки невеликого костельного органа на 8 регістрів. Орган, ймовірно, збудований на фабриці Яна Слівінського (пол. Jan Śliwiński) у Львові, про що свідчить напис «S.J.5» на одній з нижніх поперечин. Етикеток або інших написів не органі не збереглось. Такий само напис, але з номером 11, і у дещо зміненому порядку літер — «J.S.11» — є на органі в сусідньому селі Стрілковичі.
Там збереглась також етикетка фабрики Слівінського, яка дозволяє однозначно інтерпретувати літери «J.S.», як «Jan Sliwinsky», а цифри — як порядковий номер органа виготовлення цієї фабрики.
Таким чином, можна припустити, що орган № 5 для костелу села Воютичі був виготовлений приблизно 1877, тобто через рік після заснування фабрики, а орган № 11 — у наступному році. Орган мав 6 регістрів в мануалі та 2 в педалі. Написи під важелями не збереглись, лише залишились сліди від них. На задній стороні корпуса органа збереглись повністю 8-футові дерев'яні квадратної мензури труби двох педальних регістрів, та всього 5 дерев'яних труб від мануальних регістрів.
Сучасний стан[ред. | ред. код]
Корпус органа костелу святої Катерини знаходиться у непоганому стані, але труб навіть на проспекті не залишилось, збереглись також міхи, клавіатура, ручний помповий механізм. Пофарбований корпус у світлий глиняно-жовтий колір, за час свого існування щонайменше двічі перефарбовувався. Первинно орган мав колір темного дерева. Орган № 5 цікавий у декількох відношеннях: мануал мав 49 клавіш (а не 48 чи 52—54, як зазвичай у органах Слівінського, тобто чотири повних октави) і 13 клавіш (не 12, 15 чи 18, як зазвичай) — в педалі. Рішення проектувальника додати по одній клавіші як для педалі, так і для мануала одночасно, виглядає гармонійно.
Джерела[ред. | ред. код]
- Koscioly i klasztory rzymskokatolockie dawnego wojewodztwa ruskiego. — Kraków. — T. 5. (пол.)
- Wojutycze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 773. (пол.) — S. 773. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Замки і храми України. Воютичі [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
