Костельна вулиця (Київ)
| Костельна вулиця Київ | |
|---|---|
 Будинок № 9 | |
| Місцевість | Старий Київ |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Олександрівського костелу |
| Колишні назви | |
| вул. Челюскінців | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 270 м |
| Координати початку | 50°27′04″ пн. ш. 30°31′23″ сх. д. / 50.451361° пн. ш. 30.523056° сх. д.Координати: 50°27′04″ пн. ш. 30°31′23″ сх. д. / 50.451361° пн. ш. 30.523056° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′12″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.453361° пн. ш. 30.525361° сх. д. |
| поштові індекси | 01001 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Майдан Незалежності» |
| Тролейбуси | Тр 16, 18 (на Майдані Незалежності) |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10767 |
| У проєкті OpenStreetMap | r369975 |
| На карті |
 На карті населеного пункту |
| Мапа | |
 | |
 Костельна вулиця у Вікісховищі | |
Костéльна ву́лиця[1] — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Майдану Незалежності до Трьохсвятительської вулиці.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця виникла у 1830-х роках під сучасною назвою (від Олександрівського костелу, розташованого в горішній частині вулиці). З 1934 року мала назву «вулиця Челюскінців», на честь подвигу учасників полярного дрейфу на пароплаві «Челюскін» у 1934 році (назву підтверджено 1944 року[2]). Історична назва вулиці була відновлена 1991 року[3].
Бульвар наприкінці вулиці з'явився у 1880-х роках.
На вулиці розташований Канадський сквер.[4]
Забудова[ред. | ред. код]
У 1910 році мостова комісія міської управи на чолі з інженером шляхів сполучень В. Я. Демченком склала проєкт робіт зі зменшення ухилу вулиці. Витрати в сумі 4 тисячі рублів покрили домовласники та причт костьолу. Згодом вулицю забудували багатоповерховими прибутковими будинками з центральним опаленням, ліфтами тощо[5].
Вулиця виділяється тим, що на ній майже повністю збереглася архітектура кінця XIX — початку XX століття, переважно представлена прибутковими будинками. Перші будинки з'явилися від Хрещатицької площі знизу (не збереглися)[5].
- буд. № 3 — прибутковий будинок 1871 року, надбудований у 1913 році. Зведений за проєктом інженера І. Запорожського у стилі модерн.
- буд. № 4 — прибутковий будинок 1887 року. Зведений у стилі неоренесанс архітектором О. Шіле.
- буд. № 5 — житловий будинок 1871 року, у стилі модерн. Надбудований у 1913 році, у 1914 році до будинку прибудований флігель. Архітектор Р. Тустановський.
- буд. № 6 — будинок «Сяйво», зведений у 1927 році у стилі конструктивізм, імовірно, архітектором М. Холостенко.
- буд. № 7 — будинок Козеровського 1910–1913 років. Зведений у стилі модерн за проєктом архітектора І. Ледоховського. Прикрашений скульптурами роботи скульптора Ф. Соколова.
- буд. № 8 — прибутковий будинок початку XX століття.
- буд. № 9 — прибутковий будинок 1912–1913 років, зведений за проєктом архітектора А. Трахтенберга у стилі модерн.
- буд. № 10 — житловий будинок працівників Укрм'ясопромтресту, зведений у 1936 році, архітектор М. Гречина.
- буд. № 15 — житловий будинок вчених, зведений у 1937 році архітектором В. Заболотним.
Олександрівський костел[ред. | ред. код]
Головною архітектурною домінантою Костельної вулиці є комплекс католицького Прокафедрального собору святого Олександра, до якого входять власне собор (1817—1849 рік), зведений у стилі пізнього класицизму архітектором Ф. Мєховичем, будинок домініканського монастиря (перша половина XIX століття), огорожа з брамами (перша половина XIX століття), прибутковий будинок (1913—1914), зведений за проєктом інженера Г. Познякова у стилі модерн, сторожка (1884), флігель для прислуги костелу (1824), флігель із господарським льохом (1862).
Видатні особи, пов'язані з Костельною вулицею[ред. | ред. код]
У будинку № 6 на початку 1960-х проживав учений у галузі гідравліки та гідромеханіки, академік АН УРСР Георгій Сухомел.
У будинку № 8 проживали співак Степан Белина-Скупевський (1910-ті), поет Василь Чумак (1918—1919), композитор Ігор Шамо (1968—1982).
Будинок № 9 — прибутковий будинок, зведений в 1912—1913 за проєктом архітектора Абрама Трахтенберга у стилі модерн. Тут, під час свого навчання в Політехнічному інституті у 1924—1925 мешкав майбутній академік Сергій Корольов.
У будинку № 15, зведеному спеціально для українських вчених мешкали: академіки УРСР математик Микола Боголюбов (кінець 1940-х), фізик Віталій Данилов (1946—1954), учений у галузі металургії Микола Доброхотов (1940-ві — 1963), хімік Антон Думанський (1946—1967), археолог П. Єфименко (1940—1950-ті), математик та механік Михайло Лаврентьєв (1940-ві), учений у галузі обчислювальної техніки Сергій Лебедєв (1946—1951), геолог-петрограф Володимир Лучицький (1946—1949), астроном Олександр Орлов (1940—1950-ті), економіст-аграрник Павло Першин (1950—1970), зоолог Павло Свириденко (1947—1971), фізико-хімік і матеріалознавець Іван Францевич (1946—1985), учений в галузі електрозварювання Костянтин Хрєнов (1946—1984), хімік Євген Шилов (1947—1970), Георгій Курдюмов (1950-ті). Також у 1950-х в цьому ж будинку мешкали члени-кореспонденти АН УРСР гідрогеолог А. Бабинець, учений в галузі ливарного виробництва Андрій Горшков, ентомолог Євген Звєрезомб-Зубовський, вчений в галузі електродинаміки Олександр Мілях, цитолог Я. Модилевський, мікробіолог Лев Рубенчик, патофізіолог Микола Сиротинін, патофізіолог і онколог Олександр Тимофєєвський, економіст Яків Фейгін.
У житлових будинках з комплексу Олександрівського костелу проживали митрополит Андрей Шептицький (квітень-травень 1917)? у 1953—1955 поет-шістдесятник Іван Світличний, у 1949-1961 історик Микола Лисенко.
Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]
- буд. № 8 — меморіальна дошка Шамо Ігору Наумовичу.
- буд. № 15 — меморіальна дошка Думанському Антону Володимировичу на будинку де в 1946—1967 роках він жив і працював. Встановлено у 1973 році, архітектор І. П. Блажиєвський.
- буд. № 15 — меморіальна дошка Першину Павлу Миколайовичу, який жив і працював у цьому будинку в 1950—1970 роках. Відкрито 22 березня 1973 року, архітектор І. П. Блажиєвський.
- буд. № 15 — меморіальна дошка Лаврентьєву Михайлу Олексійовичу, який жив і працював у цьому будинку в 1946—1949 роках.
- буд. № 17 — пам'ятний знак жертвам тоталітарного режиму. Відкрито у 1993 році.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У довіднику «Вулиці Києва» 1995 року — Костьольна вулиця.
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 вересня 1991 року № 561 «Про найменування вулиць і повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3864. Арк. 79–81. [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]
- ↑ У Шевченківському районі столиці з`явився «Канадський сквер». Вечірній Київ (укр.). Процитовано 24 лютого 2023.
- ↑ а б Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, 2013. – 496, [XVI] с. : іл.
Джерела[ред. | ред. код]
- Костьольна вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Челюскінців вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 323.
- Челюскінців вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 177.
- Челюскінців вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 227.
- Костьольна вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 104. — ISBN 5-88500-070-0.
- Костельна вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 111–112. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Челюскинцев улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 641. (рос.)
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 91–93. — ISBN 978-966-8999-05-5.
- Костельна вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
