Костюк Платон Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Платон Григорович Костюк
KostyukPG.JPG
академік Костюк П.Г.
Народився 20 серпня 1924(1924-08-20)
Київ
Помер 10 травня 2010(2010-05-10) (85 років)
Київ
Місце проживання Київ
Громадянство Україна
Галузь наукових інтересів фізіологія і біофізика
Заклад Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, МФТІ
Alma mater Київський університет імені Тараса Шевченка, Київський медичний інститут
Вчене звання академік НАНУ, АМНУ та РАН
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Науковий керівник Д. С. Воронцов
Відомі учні Олег Кришталь, Ярослав Шуба
Відомий завдяки: відкриття кальцієвих каналів, гіпотеза Екклса—Костюка—Шмідта[1], біофізика мембран[2][3][4], Голова Верховної Ради УРСР
Нагороди
Герой України (орден Держави) Герой Соціалістичної Праці
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Почесна відзнака Президента України
Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки Державна премія України в галузі науки і техніки
Золота медаль імені В. І. Вернадського НАН України
Державна премія СРСР

Платон Григорович Костюк (* 20 серпня 1924, Київ — † 10 травня 2010, Київ) — український фізіолог, нейрофізіолог біофізик, академік НАН України, АМН України, РАН, директор Інститута фізіології імені Богомольця НАНУ засновник Міжнародного центру молекулярної фізіології НАН, завідувач кафедри Київського відділення МФТІ, Голова Верховної Ради УРСР, Герой України. Син відомого психолога Григорія Костюка. Брат мистецтвознавця Олександра Костюка. Учень фізіолога Данила Воронцова і Нобелівського лауреата нейробіолога Джона Екклса. Досліджував електрофізіологію нервових клітин, властивості клітинної мембрани й іонних каналів, роль кальцію у фізіології клітини. Створив наукову школу з молекулярної і клітинної фізіології.

Біографія[ред.ред. код]

Родина[ред.ред. код]

Батько Платона Костюка Григорій Силович був науковцем-психологом, у подальшому академіком АПН СРСР. Мати - Костюк (Лященко) Мотрена Федорівна (1898-1980) - вчений-хімік. Молодший брат Платона Олександр став мистецтвознавцем, академіком НАН України, директором Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології.

Дружина - Костюк (Хохол-Зеленська) Людмила Василівна (1929-2011) – донька педіатра Олени Хохол, кардіолог, патофізіолог, кандидат медичних наук (1958), працювала в Інституті геронтології АМН України.[5] Старша донька, Костюк Олена Платонівна (1957-2012) - ендокринолог, доктор медичних наук, провідний науковий співробітник Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.[6] Молодша донька, Костюк Ольга Платонівна – кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Інституту вдосконалення лікарів МОЗ України, викладач і підприємець.[7][8][9].

Навчання і війна[ред.ред. код]

Платон Костюк під час навчання в училищі в Ашхабаді

У 1931-1941 роках навчався у середній школі № 43 міста Києва. У випускний рік Платона почалася радянсько-німецька війна. Родина Костюків відправилася до евакуації до Сталінграду, де Платон поступив до Сталінградського медичного інституту і на факультет іноземних мов Сталінградського індустріально-педагогічного інституту[ru]. Проте вчився він там всього рік, оскільки фронт війни дійшов і до Сталінграду. Родина з труднощами дісталася Саратову, а звідти переїхала до міста Кзил-Орда, де тимчасово перебували АН УРСР і українські університети в евакуації. Там Платон вчився з вересня 1942 року по травень 1943, закінчивши один курс біологічного факультету Об'єднаного харківського університету. Через потребу армії у військових медиках продовжив навчання у Харківському військово-медичному училищі, що знаходилося тоді у Ашхабаді, з травня 1943 року до квітня 1945 року. Одразу після закінчення училища був відправлений у Польщу та Східну Прусію у якості фельдшера батальйону Резерву медичного складу, звідки звільнився у серпні 1945 року.

Уже у вересні 1945 року для закінчення освіти Платон Костюк вступив на біолого-ґрунтознавчий факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, де пройшов заключний курс і отримав диплом біолога у 1946 році. Того ж року поступив на третій курс лікувального факультету Київського медичного інституту, який закінчив у 1949 році, отримавши таким чином другий диплом медика.

Наукова кар'єра[ред.ред. код]

Після захисту кандидатської дисертації у лабораторії Данила Воронцова у Київському університеті. Сидять Соф'я Фудель-Осипова, Платон Костюк, Данило Воронцов, С.Д. Ковтун; стоять: Дерюгін, Григорій Костюк, Павло Чамата, Павло Харченко

Науковою роботою Платон Костюк почав займатися одразу після здобуття диплома біолога у лабораторії загальної фізіології при Київському університеті, якою тоді завідував Данило Воронцов. Вже у 1949 Костюк під керівництвом Воронцова захистив кандидатську дисертацію на тему «Адаптація нерва до електричного струму, що постійно наростає». З 1951 він став викладачем на кафедрі фізіології, у 1955 - старшим науковим співробітником, а у 1956-57 після переходу Воронцова до Інституту фізіології АН УРСР очолював університетську лабораторію загальної фізіології. У 1957 році Костюк захистив докторську дисертацію «Центральні процеси в найпростішій рефлекторній дузі». Проте Данило Воронцов бажав мати талановитого учня біля себе, тому сприяв його переходу з університету до Інституту фізіології.

З Інститутом фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України було пов'язане все подальше життя Платона Костюка. З 1958 року він незмінно очолював відділ загальної фізіології нервової системи. У 1960 році отримав звання професора. З 1960 по 1961 за запрошенням майбутнього лауреата Джона Екклса працював у Австралійському національному університеті в місті Канберра в лабораторії нейробіології. В Австралії Костюк досліджував механізми синаптичного гальмування при рефлекторній роботі мозку за допомогою мікроелектродів.

У червні 1964 року Платона Костюка обрали членом-кореспондентом АН УРСР. З 1 липня 1966 року він став також член-кореспондентом АН СРСР за Відділенням фізіології. У тому ж році він очолив Інститут фізіології АН УРСР, яким керував до кінця життя. У грудні 1969 року Костюк стає академіком АН УРСР, а з 26 листопада 1974 року - академік АН СРСР.

У 1970ті-1980ті роки під керівництвом Костюка проводились важливі роботи з дослідження ролі кальцію у нервовій сигналізації. За участі Костюка розроблялися нові методики дослідження поодиноких клітин, внутрішньоклітинної перфузії, відкривались нові іонні канали і властивості клітинної мембрани. Академіка Костюка визнали у світі як одного із засновників клітинної фізіології нервових клітин.

Адміністративна діяльність[ред.ред. код]

Окрім керівництва Інститутом фізіології академік Костюк був активним діячем у різних сферах. Так, з 1975 до 1988 року він був академіком-секретарем Відділення фізіології і членом президіума АН СРСР. З 1975 до 1990 року його обирали депутатом Верховної Ради УРСР 9го, 10го й 11го скликання, причому в 1985-1990 роках він був Головою Верховної Ради. За його головування був прийнятий Закон «Про мови в УРСР», де вперше було визначено українську мову як державну мову. Цим законом Костюк пишався як власною роботою.

Задля навчання нових кадрів для Інституту фізіології в Києві Костюк домігся створення при інституті базової кафедри мембранної біофізики Київського відділення Московського фізико-технічного інституту. З 1982 року він також обійняв посаду завідувача цієї кафедри.

У часи перебудови Костюк став більше концентруватися на роботі в українських структурах. З 1988 до 2004 року він був членом Президіуму АН УРСР і НАН України.

У незалежній Україні[ред.ред. код]

У перші роки незалежності фінансування української науки скоротилося майже до нуля. Тому академік Костюк використовував свої міжнародні зв'язки для організації спільних досліджень і конференцій за рахунок іноземних наукових агенцій. Задля полегшення організації міжнародного співробітництва за пропозицією Костюка у 1992 році було створено Міжнародний центр молекулярної фізіології НАН України.

У 1994 році його також було обрано академіком Академії медичних наук України.

2009 року Костюка було обрано почесним доктором Київського національного уніерситету.[10]

Могила Платона Костюка

Помер 10 травня 2010 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Науковий внесок[ред.ред. код]

Наукові дослідження[ред.ред. код]

Основні напрями наукових досліджень Костюка і його учнів — нейрофізіологія, клітинна біофізика, молекулярна біологія іонних каналів і мембранних рецепторів).

Вперше в Україні й СРСР застосував мікроелектродну техніку для дослідження структурно-функціональної організації нервових центрів та біофізичних і молекулярних механізмів збудження та гальмування в нервових клітинах.[11] Розробив методику внутрішньоклітинної перфузії тіла нервової клітини та застосував її для дослідження мембранних і молекулярних механізмів цієї клітини.[12]

Розробив нові методи реєстрації електричної активності нервових клітин, створив 7 нових електрофізіологічних приладів. Ці технології дозволили вимірювати активність іонних каналів клітинної мембрани, ендоплазматичного ретикулуму, мітохондрій. За їх допомогою Костюк з колегами вивчив механізми обміну іонів кальцію у нервових клітинах, його порушення при патології мозку. Запровадив вперше у СРСР реєстрацію активності окремих молекул іонних каналів, що дозволило ідентифікувати їх окремі види та родини у різноманітних клітинах, дослідити фізико-хімічні властивості.

Костюк із співробітниками вперше у світі довів наявність окремих кальцієвих каналів у клітинній мембрані нервових клітин.[13] Під його керівництвом було розділено кальцієві струми двох типів: через високопорогові та низькопорогові кальцієві канали.[14] 1983 року Костюк запропонував оригінальну гіпотезу механізму селективності кальцієвих каналів, що підтвердилася для низькопорогових кальцієвих каналів безхребетних тварин через 30 років[15]

Костюк багато уваги приділив вивченню кальцієвого депо клітини, утвореного мітохондріями, ендоплазматичним ретикулумом, ядром. Його співробітники показали роль депо у розповсюдженні кальцієвого сигналу під час збудження нейрону. Співставлення молекулярних і йонних механізмів фізіологічних подій всередині клітини та при міжклітинних взаємодіях дозволила Костюку описати вищий рівень процесів у нервовій системі - збуджувальну та гальмівну синаптичну передачу, синаптичну пластичність.

У лабораторіях під керівництвом Костюка були проведені дослідження порушень нервових функцій на тваринах, у яких було викликано експериментальні захворювання, такі як цукровий діабет, епілепсія, хвороба Альцгеймера.[16] Також проводилося тестування нових фармакологічних препаратів для терапії цих патологій. В останні роки Костюк спонукав своїх співробітників до переходу на молекулярно-генетичні методи визначення структури іонних каналів і рецепторів нервових клітин, поєднанню їх з електрофізіологічними дослідженнями.[17]

Платон Костюк - автор понад 400 наукових публікацій, з них 8 монографій, 3 підручники. Також співавтор наукового відкриття, 7 винаходів.

Організатор науки[ред.ред. код]

Підготував 28 докторів, 97 кандидатів наук.[18]

Член Німецької академії природознавців «Леопольдіна» (1966), АН Чехословаччини (1990), Угорської АН (1990), Європейської академії «Academia Europaea» (1989), Нью-Йоркської академії наук (1994).

Голова Українського товариства фізіологів ім. І. П. Павлова у 1968- 2010 роках.

Головний редактор (19691988) та співредактор (з 1993 р.) журналу «Нейрофізіологія» (Київ), співредактор Міжнародного журналу Neuroscience (Оксфорд, Велика Британія, з 1976 p.).

Голова спеціалізованої вченої ради при Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця НАНУ.

Входив до складу керівних органів багатьох міжнародних товариств фізіологів та біофізиків.

У 1989-1993 роках віце-президент Міжнародного союзу фізіологічних наук.[19]

Відзнаки[ред.ред. код]

Україна[ред.ред. код]

15 жовтня 2009 року удостоєний звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка»[27]

СРСР[26][ред.ред. код]

Інші[ред.ред. код]

Іменні премії[ред.ред. код]

  • премія ім. І. П. Павлова АН СРСР (1960),
  • премія ім. І. М. Сєченова АН СРСР (1977),
  • премія ім. О. О. Богомольця АН УРСР (1987),
  • премія ім. Луїджі Гальвані, США (1992).
  • Золота медаль імені І.М.Сеченова РАН (2009). За цикл робіт "Кальцієва сигналізація в нервовій клітині"

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Меморіальна дошка на будівлі Інституту фізіології
  • Учні академіка заснували Фонд Костюка, який видає премії талановитим молодим науковцям у галузі біології.[28]
  • На будівлі Інституту фізіології знаходиться меморіальна дошка, на якій зазначено: «Тут у 1958-2010 роках працював видатний український нейрофізіолог академік Платон Григорович Костюк». У відкритті 4 червня 2014 року брали участь донька Ольга, онуки, друзі Костюка академіки Юрій Кундієв і Ісаак Трахтенберг, учні і співробітники інституту
  • На честь 90-річчя Платона Костюка у червні 2014 року було проведено Конгрес Українського товариства нейронаук.[29]
  • НАН України заснувала премію імені Костюка.

Основні наукові праці[ред.ред. код]

  • Костюк П. Г. Особенности нервного процесса в мотонейронах спинного мозга // Докл. АН СССР, 65 (1952) (3) С. 669—672.
  • Костюк П. Г. Торможение и суммация в дуге рефлекса растяжения // Физиол. журн. СССР, 39 (1953) (2) С. 173—182.
  • Костюк П. Г., О. A. Krishtal, P. A. Doroshenko Outward currents in the nerve cell membrane // Bioelectrochem. and Bioenerg., 3 (1976) (32) С. 319-327.
  • Kostyuk P. G., J.С. Eccles, R. F. Schmidt Central pathways responsible for depolarization of primary afferent fibres // J. Physiol.(Gr.Brit.), 65 (1962) (2) С. 237-257.
  • Kostyuk P. G., T. Araki, M. Ito, O.Oscarsson Injection of alcaline cations into cat spinal motoneurones // Nature, 196 (1962) (4861) С. 1319—1320.
  • Kostyuk P. G., O.A. Krishtal, V.I. Pidoplichko Effect of internal fluoride and phosphate on membrane currents during intracellular dialysis of nerve cells // Nature, 257 (1975) (2) С. 691 - 693.
  • 1959 — Двохнейронна рефлекторна дуга
  • 1960 — Мікроелектродна техніка
  • 1973 — Структура та функція низхідних систем спинного мозку
  • 1986 — Кальцій і клітинна збудливість
  • 1991 — Role of Calcium Ions in Nerve Cell Function
  • 1995 — Calcium Signalling in the Nervous System
  • 2001 — «Биофизика» (із співавт.)
  • 2005 — «Іони кальцію у функції мозку. Від фізіології до патології» (із співавт.)
  • 2010 — «Внутрішньоклітинна кальцієва сигналізація: структури та функції» (із співавт.)

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ECCLES JC, KOSTYUK PG, SCHMIDT RF (1962) Central pathways responsible for depolarization of primary afferent fibres. J Physiol. 161: 237—257. PMID: 13889054
  2. ARAKI T, ITO M, KOSTYUK PG, OSCARSSON O, OSHIMA T. (1962) Injection of alkaline cations into cat spinal motoneurones. Nature 196: 1319—1320, PMID: 14013543
  3. Kostyuk PG, Krishtal OA, Pidoplichko VI (1975) Effect of internal fluoride and phosphate on membrane currents during intracellular dialysis of nerve cells Nature. 257 (5528): 691—693, PMID: 1186845
  4. Kostyuk PG, Krishtal OA, Pidoplichko VI (1977) Asymmetrical displacement currents in nerve cell membrane and effect of internal fluoride. Nature 267 (5606): 70-72, PMID: 859639
  5. О.О. Лук'янець Пам'яті Людмили Василівної Костюк // Медична гідрологія та реабілітація, 10 (2012) (1) С. 82.
  6. О.О. Лук'янець Пам'яті Олени Платонівної Костюк // Медична гідрологія та реабілітація, 10 (2012) (1) С. 83-84.
  7. [1]
  8. [2]
  9. [3]
  10. Рішення Вченої ради № 1 от 07.09.2009 р. Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  11. Platon Grigor’evich Kostiuk. The Great Soviet Encyclopedia, 3rd Edition (1970-1979)
  12. Kostyuk P. G., O.A. Krishtal, V.I. Pidoplichko Effect of internal fluoride and phosphate on membrane currents during intracellular dialysis of nerve cells // Nature, 257 (1975) (2) С. 691 - 693.
  13. P. G. Kostyuk, O. A. Krishtal and Yu A. Shakhovalov Separation of sodium and calcium currents in the somatic membrane of mollusc neurones // Journal of Physiology, 270 (September 1, 1977) С. 545-568.
  14. Richard W. Tsien and Curtis F. Barrett (2005), «A Brief History of Calcium Channel Discovery», у Gerald Zamponi, Voltage-Gated Calcium Channels, Eurekah.com and Kluwer Academic/Plenum Publishers, сторінки 27-47, http://www.landesbioscience.com/pdf/Zamponi03Tsien.pdf 
  15. Kostyuk, P. G., Mironov, S. L., and Shuba, Y. M. Two ion-selecting filters in the calcium channel of the somatic membrane of mollusc neurons // Journal of Membrane Biology, 76 (1983).
  16. Voitenko, N. V., Kostyuk, E. P., Kruglikov, I. A., & Kostyuk, P. G. Changes in calcium signalling in dorsal horn neurons in rats with streptozotocin-induced diabetes // Neuroscience, 94 (1999) (3). — DOI:10.1016/S0306-4522(99)00330-9.
  17. Ю. І. Дребот, О. І. Болдирєв, В. Є. Досенко, П. Г. Костюк Експресія генів, що кодують ванілоїдні рецептори 1-го та 2-го типу, в культурі нейронів гіпокампа // Фізіологічний журнал, 54 (2008) (1).
  18. * А. О. Морозов, О. Ю. Майоров Пам’яті академіка П. Г. Костюка // Клиническая информатика и Телемедицина, 6 (2010) (7) С. 140-141.
  19. Ole H. Petersen The International Union of Physiological Sciences. IUPS Editorial VIII // Physiology, 24 (1 December 2009) С. 320-321. — DOI:10.1152/physiol.00035.2009.
  20. Указ Президента України № 409/2007 від 16 травня 2007 року «Про присвоєння П. Костюку звання Герой України»
  21. Указ Президента України № 1313/98 від 26 листопада 1998 року «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
  22. Указ Президента України № 324/93 від 19 серпня 1993 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
  23. Указ Президента України № 1358/2003 від 26 листопада 2003 року «Про відзначення державними нагородами України працівників установ Національної академії наук України»
  24. Указ Президента України № 611/92 від 19 грудня 1992 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1992 року»
  25. Указ Президента України № 1480/2003 від 23 грудня 2003 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2003 року»
  26. а б в г Костюк Платон Григорович // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
  27. http://www.univ.kiev.ua/ua/news/1725/
  28. Фонд Костюка. Українське товариство нейронаук
  29. VI Міжнародний конгрес Українського товариства нейронаук

Посилання[ред.ред. код]