Щегоцький Костянтин Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Костянтин Щегоцький
Особові дані
Повне ім'я Костянтин (Казимир)
Васильович Щегоцький
Дата народження 31 березня (13 квітня) 1911(1911-04-13)
Місце народження Москва
Дата смерті 23 січня 1989(1989-01-23) (77 років)
Місце смерті Київ
Зріст 173 см
Прізвисько Щипа
Позиція центральний і лівий
напівсередній нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1927—1929 СРСР «Горняк» ()
1930 СРСР «Трьохгорка» ()
1931—1932 СРСР «АМО» (Москва) ()
1933—1941 СРСР «Динамо» (Київ) 52 (17)
1946 СРСР «Харчовик» (Одеса) 17 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Позиція
1945—1946 СРСР «Харчовик» (Одеса)
1947—1948 СРСР «Динамо» (Київ)
1949—1951 СРСР «Спартак» (Київ)
1954—1957 СРСР «Торпедо» (Київ)
1957 СРСР «Колгоспник» (Рівне)
1958 СРСР «Локомотив» (Вінниця)
1959—1960 СРСР «Шахтар» (Сталіно)
1960 СРСР «Суднобудівник» (Миколаїв)
1966 СРСР «Горинь» (Рівне)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Костянтин (Казимир) Васильович Щегоцький[1] (рос. Константин (Казимир) Васильевич Щегоцкий; * 31 березня (13 квітня) 1911, Москва 23 січня 1989, Київ) — радянський футболіст. Нападник, відомий виступами за «Динамо» (Київ). Чемпіон Москви 1930 (весна). Срібний призер чемпіонату СРСР 1936 (весна). Один з найкращих нападників Радянського Союзу 1930-х років. Провів 4 гри за збірну СРСР. Орден «Знак Пошани» (1937).

Життєпис[ред.ред. код]

У футбол почав грати 1925 року в Москві в дитячій команді ЛПЧМ (Любителі побити чужий м'яч). У 1927—1929 — у команді «Гірник» (команда гірського інституту), 1930 — «Тригорка», 1931—1932 — Автомобільне московське товариство (АМТ) (усі — Москва).

З 1933 до серпня 1938 і з 1940 до початку війни — в «Динамо» (Київ). 1935 року виступав за УПВО (Управління прикордонної та внутрішньої охорони) в першості Києва.

У серпні 1938 року безпідставно заарештований. Два з половиною місяці був під арештом у внутрішній в'язниці НКВС, потім — 1 рік провів у Лук'янівській в'язниці Києва в спецкорпусі для «ворогів народу».

1940 року повернувся до «Динамо» (Київ). У роки війни грав за «Динамо» Казань (1942) і «Динамо» Ташкент (1943—1945). У 1946 виступав за «Харчовик» (Одеса).

У найвищій лізі СРСР провів 44 гри (14 м'ячів) у 1936—1940 роках за «Динамо» (Київ).

Грав за збірну Москви у 1932, збірну Києва в 1933—1940 (5 ігор у чемпіонаті СРСР 1935), збірну УРСР у 1933—1938.

Учасник поїздки збірної УРСР до Франції 1935 року, переможних матчів київського і одеського «Динамо» зі збірною клубів Туреччини 1936 року, ігор у складі «Динамо» (Київ) і «Спартака» (Москва) зі збірною Басконії у 1937 році.

Упродовж 1933—1935 років виступав за збірну СРСР.

У списку 33 найкращих футболістів Радянського Союзу 1933 року був під №2. До неофіційних списків 33 найкращих, укладених у 1980-х, включений під №1 (1934) і №2 (1935, 1936).

Досягнення:

  • чемпіон Москви: 1930 (весна)
  • чемпіон УРСР: 1936
  • Кубок УРСР: 1937, 1938
  • 2 місце в чемпіонаті СРСР: 1936 (весна)
  • 3 місце в чемпіонаті СРСР: 1937
  • 2 місце в чемпіонаті СТ «Динамо»: 1933

У сезоні 1946 — головний тренер і водночас гравець «Харчовика» (Одеса), у 1947 — тренер «Динамо» (Київ), у 1948 (до липня) — головний тренер «Динамо» (Київ), у 1949—1951 тренував «Спартак» (Київ), 1957 — «Колгоспник» (Рівне), 1959—1960 — «Шахтар» (Сталіно), зі серпня 1960 — «Суднобудівник» (Миколаїв), 1966 — «Горинь» (Рівне).

Автор книги «У грі та поза грою» (Київ; 1972 і 1991).

Орден «Знак Пошани» (1937), на честь 20-річчя фізкультурного руху в СРСР.

Примітки[ред.ред. код]

  1. У ЗМІ прізвище часто спотворювали: «Щегодський» чи «Шегоцький»

Джерела[ред.ред. код]