Костянтин IV

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Костянтин IV
грец. Κώνστας
Privil classe.jpg
Імператор Костянтин IV дарує привілеї Равеннській церкві (мозаїка базиліки Сант-Аполлінаре-ін-Класі) .
Імператор
Початок правління: 668
Кінець правління: 685
Попередник: Констант II, узурпатор Мецетій
Наступник: Юстиніан II
Дата народження: 650
Місце народження: Константинополь
Дата смерті: 685
Діти: Юстиніан II, Геракліус
Батько: Констант II
Мати: Фауста


Костянтин IV (лат. Flavius Constantinus, грец. Κωνσταντίνος Δ′, * бл. 650 — † 685) — імператор Візантії з 668 по 685 роки. Йому часто приписують ім'я Погонатос (грец. Πωγωνάτος) - "бородатий" насправді відноситься до його батька Константа II.

Походження[ред.ред. код]

Костянтин IV був старшим сином Константа II. Він залишається у Константинополі після від'їзду батька до Італії, та перенесення його резиденції в Сіракузи, незважаючи на всі прохання батька. Констант II був убитий у Сіракузах у 668 році.

Правління[ред.ред. код]

По тому Костянтин IV проголошений імператором. Жителі Сіракуз проте обрали імператором вірменина Мецетія, який закликав сарацинів на допомогу. Але Костянтин швидко придушив заколот і покарав його ватажків, вирушивши на чолі флоту до Сицилії. Потім проти Костянтина виступили його брати Тиверій та Іраклій які також мали титули Авґуста. Спираючись на азіатські легіони, вони зажадали розділити з ними владу, посилаючись на приклад Святої Трійці. Але Костянтин наказав стратити представників легіонів, що принесли йому цю вимогу. Цим він настрашив заколотників та привів їх до покори. Братів же ж простив і звільнив від покарання. Коли вони у 682 році спрбували ще раз провести замах на нтого, він наказав відрізати їм носи (фізична потворність позбавляла право на престол) і позбавв їх титул Августа.

Солідус з зображенням Констянтина IV та його братів (до 681)

На його рахунку багаторічна війна з Арабським халіфатом. У 678 році араби обложили Константинополь і столицю врятував тільки грецький вогонь яким знищено флот арабів. Костянтин уклав мир з халіфом Муавією. Межі імперії залишилися незмінними. У 679 не зміг запобігти просуванню болгар під проводом хана Аспаруха в Мезію, тому мусів признати болгарське царство. У 680-681 роках воював знову з болгарами які пройшли до Македонії під керівництвом хана Кувера перейшовши Дунай після розпаду Великої Булгарії. Зазнав невдачі і визнав створення нового Болгарської держави, яке зайняло і деяку частину фракійських земель імперії.

У церковних справах примиряється з папою римським та скликає 6-й Вселенський собор (III Константинопольський) у 680-681, що підтвердив засудження монофелітів прийняте на Халкідонському соборі (після арабського нашестя більшість монофелітів залишилося на окупованих арабами землях).

Імператор помер молодим, віком 33 роки, встигнувши оголосивши свого сина Юстиніана II співправителем та спадкоємцем.

Посилання[ред.ред. код]

R. Scott Moore: Біографія Костянтина IV у De Imperatoribus Romanis(англ.)


Візантійська імперія Історичний Портал
Орел Палеологів
Орел Палеологів
Візантійські імператори | Візантійська імперія: культурамистецтвомонети
Константинополь | Константинопольський патріархат | Фема