Косівська Поляна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Косівська Поляна
Панорама села
Панорама села
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область Закарпатська область
Район/міськрада Рахівський район
Рада Косівсько-Полянська сільська рада
Код КОАТУУ 2123683501
Основні дані
Засноване 1537
Населення 4222
Площа 11,290 км²
Густота населення 370 осіб/км²
Поштовий індекс 90621
Телефонний код +380 3132
Географічні дані
Географічні координати 48°00′11″ пн. ш. 24°06′25″ сх. д. / 48.00306° пн. ш. 24.10694° сх. д. / 48.00306; 24.10694Координати: 48°00′11″ пн. ш. 24°06′25″ сх. д. / 48.00306° пн. ш. 24.10694° сх. д. / 48.00306; 24.10694
Середня висота
над рівнем моря
450 м[1]
Водойми річка Кісва (Косівська)
Місцева влада
Адреса ради с. Косівська Поляна, 254
Карта
Косівська Поляна (Україна)
Косівська Поляна
Косівська Поляна
Косівська Поляна (Закарпатська область)
Косівська Поляна
Косівська Поляна

Косíвська Поля́на — село в Україні, центр сільської ради. Розташоване в Рахівському районі Закарпатської області. за 47 км від районного центру і за 12 км від смт Великий Бичків. Населення — 4222 чоловік.

Розташування[ред.ред. код]

Село розкинулося вздовж річки Кісва (Косівська), правої притоки річки Тиси, у вузькій улоговині й на схилах двох хребтів, які простягаються по обидва боки річки з півночі на південь — від головного хребта Свидівецького масиву до Кузійського заповідного масиву і долини Тиси. На північний захід від Косівської Поляни височить масивна гора Кобила (1177 м). Неподалік від села розташовані два перевали місцевого значення: на північний схід — Рахівський перевал, на захід — Кобилецький перевал.

Історія[ред.ред. код]

Косівська Поляна відома з середини XVII в. За народними переказами, перші поселенці прийшли сюди з Косова, звідки і пішла назва села. В кінці XVIII в. недалеко від Косівської Поляни видобували залізну руду, яку переплавляли на металообробному заводі в Кобилецькій Поляні. У березні — квітні 1919 р. в селі існувала Радянська влада. У 1925 р. почала діяти організація КПЧ. Після звільнення Косівської Поляни від фашистських загарбників (16 жовтня 1944 р.). 78 жителів були призвані до Червоної Армії, 7 з них удостоєні урядових нагород, 25 загинули на фронті. В селі встановлено пам'ятник односельцям, загиблим у Другій світовій війні.

У Косівській Поляні містилась центральна садиба колгоспу ім. XI з'їзду ВЛКСМ, за яким були закріплені 2100 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 40 га орної землі, 1240 га сінокосів, 740 га пасовищ, 30 га саду. Основний напрямок господарсьва — вирощування великої рогатої худоби і вівчарство; розвинене також бджільництво. Діяв колгоспний цех з виготовлення меблів. Є лісництво Великобичківського лісокомбінату (6370 га лісів) і лісопункт, в якому раніше працювало 170 чоловік. У лісництві створено кімнату-музей живої природи. У радянські часи за трудові успіхи 13 чоловік нагороджені орденами і медалями СРСР, серед них орденом Трудового Червоного Прапора — бригадир рослинників Ф. В. Штефанюк, бригадир лісорубів Ю. Д. Білінчук, лісоруб П. П. Мойсюк, тодішній директор школи Ф. І. Пукман.

В селі є середня, восьмирічна і дві початкові школи, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 10,8 тис. примірників. 2 фельдшерсько-акушерських пункти, амбулаторія, аптека, відділення зв'язку.

Нині в селі розвивається зелений туризм, є переспективи для створення оздоровчо-туристичних центрів; біля східної околиці села розташоване мінеральне джерело і пам'ятка природи «Андрейково».

Персоналії[ред.ред. код]

Уродженцем Косівської Поляни є народний поет-коломийкар В. А. Піпаш-Косівський. У селі багато вишивальниць, серед них особливою майстерністю відрізняються Е. Н. Бобрюк, В. І. Ворохта, А. Я. Куриляк. Тут живуть матері-героїні В. С. Ворохта, Є. С. Лукачук, А. С. Дребена. М. Н. Флінтер. А. В. Балабан.

Косівська Поляна
Kosivska Polyana (01).JPG Kosivska Polyana (02).JPG Kosivska Polyana (03).JPG
Східна околиця села,
вдалині — Кузійський заповідний масив
Вигляд на західну частину села
Полонина на північ від села,
біля Рахівського перевалу

Примітки[ред.ред. код]

Інтернет-посилання[ред.ред. код]