Котлярський Борис Моїсейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борис Моїсейович Котлярський
Народження 1 січня 1914(1914-01-01)
Насташка
Смерть 3 вересня 1993(1993-09-03) (79 років)
Київ
Поховання Лісове кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність КПРС
Рід військ  артилерія
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 19351960
Партія КПРС
Звання  Полковник
Війни / битви Вторгнення СРСР до Польщі
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Орден Суворова III степеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Борис Моїсейович Котлярський (1 січня 1914, Насташка — 3 вересня 1993, Київ) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу, в роки Німецько-радянської війни командир 814-го артилерійського полку 274-ї стрілецької дивізії 69-ї армії 1-го Білоруського фронту.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1914 року в селі Насташка (нині Рокитнянського району Київської області) в сім'ї службовця. Єврей. Член ВКП(б) з 1942 року. Закінчив сім класів неповної середньої школи. Працював електромонтером Пролетарського паровозоремонтного заводу в Ленінграді.

У 1935 році призваний до лав Червоної Армії. У 1938 році закінчив Київське артилерійське училище. Учасник вторгнення СРСР до Польщі в 1939 році. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Був помічником начальника штабу полку, командував артилерійським дивізіоном резерву Головного Командування, артилерійською батареєю і артилерійським полком.

29 липня 1944 року 814-й артилерійський полк під командуванням підполковника Б. М. Котлярського вогнем забезпечив вихід стрілецької дивізії до річки Вісла у районі населеного пункту Гури за 10 кілометрів на південь від міста Пулави (Польща) і форсування річки підрозділами дивізії. Б. М. Котлярський організував своєчасну переправу полку на лівий берег річки і відкриття вогню по контратакуючій групі противника. 14 січня 1945 року керував вогнем полкової артилерійської групи і забезпечив прорив укріпленої смуги ворога, форсування річок Пилиця, Варта.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року за успішне забезпечення форсування річок Західний Буг, Вісла і Одер підполковнику Борису Моїсейовичу Котлярському присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4699).

У 1946 році закінчив Вищу офіцерську артилерійську школу, в 1952 році — Військову академію імені М. В. Фрунзе, у 1958 році — Вищі академічні курси при Військовій артилерійської командної академії. З 1960 року полковник Б. М. Котлярський — у відставці.

Могила Бориса Котлярського

Жив у Києві. Помер 3 вересня 1993 року. Похований на Лісовому кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня, орденом Суворова 3-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983. (рос.)
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Котлярський Борис Моїсейович. // Сайт «Герои страны» (рос.).