Коток (молотьба)
Молотильний кото́к, гарма́н (як правило, дубовий оббитий залізом)[1][2] — кам'яне або бетонне знаряддя (інколи — з дуба оббитого залізом) для молотьби. Тік, на якому використовували коток, також називався гарманом[3].
Слово «гарман» походить через тур. harman («молотьба», «тік») від перс. härmän («купа збіжжя»)[4].
Молотьбу з допомогою гармана називали гармануванням. Гарманували за допомогою коней, що приводили котки в рух.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Коток для молотьби в Україні був відомий уже з XVII ст., але ще не набув широкого застосування. Поширення в Україні відбулося принаймні ХІХ — початку XX ст., зокрема у областях, де вирощували пшеницю та інші хлібні злаки. Альтернативними способами молотьби були ціп та молотьба кіньми, які ходили по розстелених снопах по колу. Використання молотильного котка, який приводився в рух одним або двома кіньми, набагато полегшувало цю роботу.
Дикий камінь для котків добували в ярах, з нього виробляли циліндр довжиною близько 75 см, діаметром 45-50 см, а з обох кінців пробивали діри глибиною 10 см. У них вставляли металеві штирі, які служили ніби його поздовжньою віссю. Для кращого кочення по колу циліндр дещо скошували — два його кінці трохи відрізнялися діаметрами. Вузький кінець каменя при молотьбі звертався до центру кола обмолоту. Вага такого каменя була близько 100 кг. Молотильний камінь-коток вправляли у дерев'яну раму з чотирьох брусків, два з яких своєю серединою кріпилися на осі. На раму навішували поперечну тягу з барками для упряжки коней. Такий масивний і важкий камінь, котячись по настелених снопах, набагато краще і швидше вимолочував зерно і перебивав солому, значно прискорював роботу.
Спершу камені-котки виготовляли з природного каменю, наприклад, у Таврійській губернії найчастіше з граніту. Але згодом його почали виготовляти з бетону, відливаючи у спеціальних формах.
Молотильні котки могли робити з дубового дерева, оковуючи їх залізом. Саме такі котки зазвичай і називали гарманами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В. Горленко. Види господарської діяльності. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
- ↑ В. І. Наулко (керівник), Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко, Т. В. Косміна, О. В. Курочкін, С. В. Мишанич, Т. О. Ніколаєва, А. П. Пономарьов, В. Т Скуратівський, М. Л. Струнка, Л. О. Ткаченко, Г. С. Щербій Культура і побут населення України. [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] — Видання друге, доповнене та перероблене. — К.: Либідь, 1993
- ↑ Гарман // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
Література та джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коток (молотьба) |
- Словник української мови [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. — ISBN 966-569-013-2
- Производство молотильных камней. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Гарман [Архівовано 16 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Південь, або степ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]