Кохінур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Склянна репліка Кохінура в оригінальній формі
Репліка Кохінура після нової огранки

«Кохіну́р» — алмаз з Індії, відомий з 1304 року, 793,5 карата; після першої огранки мав 186,1 карата, після другої — 106,1 карата).

Кохінур - «Гора Світла») — один з найзнаменитіших алмазів. Його історія простежується достовірно з 1300 року. Легенди про нього ж сягають тисячів років.

Легенди[ред.ред. код]

Вважається, що «Кохінур» знайшли близько 5000 років тому в Південній Індії, в знаменитих копальнях Голконди. Першим відомим його власником був один із легендарних героїв Індії Карна, згадуваний в давньоіндійському епосі «Махабхарата». Відомо також, що протягом декількох віків «Кохінур» прикрашав тюбан радж з династії держави Мальві. Легенда свідчила, що якщо коли «Гора світла» впаде з тюбана раджі, то весь народ Мальві стане рабами. Так і трапилося в 1304 році, коли Мальва була завойована султаном Ала-ад-Діном. У власність переможцеві серед інших захоплених скарбів перейшов і «Кохінур». Однак пізніше алмаз знов повернувся в династію Мальва — його власником став Бікераміт, раджа Гвалора.

Період Великих Моголів[ред.ред. код]

1526 року в Індію вторглися війська султана Бабура, нащадка Тамерлана. З ним був його син, воїн Хумаюн, майбутній фундатор династії Великих Моголів. У вирішальній битві при Паніпате в тому ж році війська індійців були розбиті. У цій битві був убитий раджа Бікераміт, а його сім'я схоплена при спробі втечі з Агри. Намагаючись умилостивити переможця, дружина раджи вручила Хумаюну всі скарби, включаючи і «Кохінур». Завойовники пощадили сім'ю раджі.

Хумаюн урочисто підніс алмаз своєму батькові, але той, помилувавшись алмазом, повернув його сину. Відтоді правителі династії Великих моголів носили «Кохінур» на своїх тюбанах, поки він не був вміщений у знаменитий Павиний трон. Люди вірили, що поки алмаз як непорушна емблема сяє над троном великих Моголів, династія буде продовжуватися.

Влада великих Моголів незабаром розповсюдилася на всю Індію. При внукові султана Бабура Акбаре країна скансолідувалася. Акбар був терпимим до різних релігій, м'яко поводився із завойованими народами. Будучи освіченою людиною, він протегував наукам і мистецтву. По всій імперії зводилися школи.

У період свого найвищого розквіту, при Джахані, в імперії Великих Моголів були створені такі шедеври, як «перлова» мечеть в Агре і знаменитий Тадж-Махал. Але головним скарбом династії залишався «Павиний трон». опис трону відомий нам по шляхових записках ряду мандрівників, в тому числі Джона Баптиста Таверні (або Таверньє). Прославлений знавець і торговець коштовними каменями, він прожив бурхливе і насичену подіями життя. У ті часи він, постійно подорожуючи по Сходу, проклав немало торгових шляхів і був одним із зачинателів торгівлі з Індією. Його описи видатних особистостей, маловідомих міст і країн, скарбів Сходу, знаменитих древніх алмазів досі не втратили своїй цінності. Так по його описах, Павиний трон знаходився в спеціальному залі, де були розміщені ще сім тронів. Він виділявся серед них, оскільки був встановлений на масивному мармуровому піднесенні, прикрашеному коштовними каменями. Сидіння трону підтримувалося шістьма масивними золотими стовпами. Вгору підносилися, інкрустовані золотом і коштовності срібні палі, підпираючи ажурний навіс, сплетений з тонкого срібного дроту у вигляді рослинного орнаменту — виноградних лоз, листя і кольорів з пелюстками із зелених смарагдів, бруньками з малинових рубінів і серцевиною з блакитних сапфірів. Їх гребені і хвости були сплетені із золотого і срібного дроту і прикрашені коштовними каменями, причому всі камені були підібрані так, щоб імітувати оперення справжніх, живих павичів. Очима у птахів служили великі діаманти. Між павичами був укріплений «Кохінур» так, щоб знаходитися якраз над головою правителя.

У Джахана було чотири сини. Старший брат, Аурангзеб, бажав захопити трон батька, а з ним і «Кохінур», оскільки вважав, що володіючи алмазом, він дістане владу над всім світом. Після безуспішної спроби підбити на заколот братів, Аурангзеб внаслідок перевороту захопив владу, убивши братів, а батька, Джахана, заточив у цитаделі Агрі, перетворивши у в'язницю тронний зал. Аурангзеб не посмів убити батька, ні силою відняти у нього «Кохінур», боячись проголосити себе імператором через можливі повстання. Протягом семи років Джахан знаходився в ув'язненні серед своїх скарбів. Коли Аурангзеб відчув себе досить упевнено на троні, він зажадав, щоб батько прислав йому найбільші коштовні камені зі скарбів тронного залу, для прикраси свого тюбана, щоб офіційно зійти на трон. Джахан помер 1666 року, на руках своєї дочки, в своїй прикрашеній коштовності в'язниці.

Персидський період[ред.ред. код]

1739 року, під час правління шаха Мухаммеда, в Північно-Західну Індію вторглися і війська персидців на чолі з Надир-шахом. Вони захопили всі скарби Моголів, в тому числі Павиний трон. Але головного скарбу трону «Кохінура» на місці не виявилося. У всі кінці були розіслані тисячі людей. Тому хто вкаже місцезнаходження алмазу, було обіцяна велика винагорода. Одна з колишніх жінок з гарему розказала, що «Кохінур» схований в тюбані Мухаммеда. Під час бенкету персидський шах звернувся до Мухаммеда з пропозицією обмінятися тюбан в знак дружби. На сході існував такий звичай з незапам'ятних часів. Відмовитися від цієї пропозиції було неможливо і Муххамеду нічого не залишалося як простягнути свій тюбан Надир-шаху, а разом з ним і алмаз. Персидець не дочекавшись кінця церемонії поспішив до себе, розвернув тюбан і побачивши алмаз закричав: Гора світла! (персидською — «Кохінур»). Так камінь отримав своє ім'я.

Надир-шах повернувся в Персію. протягом свого царювання він не уник заколотів, отруєнь, зрад, які переслідували всіх власників «Кохінуру». Він практично збожеволів, не довіряючи нікому і був убитий в 1747 році ватажком курдів Салах-Беєм.

Афганський період[ред.ред. код]

Після смерті Надир-шаха трон захопив його молодший син, принц Рох, але не зміг втримати владу і був скинений. Однак він встиг приховати «Кохінур» і відмовився вказати знаходження алмаза, навіть під тортурами. Рох передав алмаз афганцеві Ахмаду Абдалі. Так «Кохінур» виявився на території Афганістану, в Кандагарі, де Ахмад Абдалі (Дурр-і-Дауран) захопив трон і заснував Афганську державу, ставши родоначальником династії Дурранів.

Після смерті Ахмада в 1773 році у розділі династії став його син Тімур, який переніс столицю в Кабул. Після смерті Тімура влада перейшла до одного з його 23 синів — Заман-мірзі. Далі знову палацовий переворот, внаслідок якого влада переходить до брата Заман-мірзи Шуя-у-Мулкому. Заман-мірзу катують, стараючись вивідати місцезнаходження алмаза і засліплюють. У в'язниці Заман-мірза видовбує в стіні поглиблення і вміщує туди алмаз, замазавши його штукатуркою. Через декілька років його виявляє тюремник, від якого алмаз потрапив до Шуя-у-Мулку. І знов слідує переворот і трон переходить до його брата Махмуда. Махмуд засліплює Шуя-у-Мулку і кидає його в темницю. Той не видає місцезнаходження каменя і вірить, що поки камінь у нього, до нього повернеться і царство і влада. Він біжить з в'язниці, прихопивши з собою коштовності і «Кохінур». Разом із сім'єю він знаходить притулок в Лахорі, у раджи Сінгха, прозваного левом Пенджабу. Коли раджа дізнався про алмаз, він вирішив під тортурами вивідати його місцезнаходження, причому тортури він вирішив застосувати не до сліпого Шуя-у-Мулку, а до його дружини. Жінка не витримала і вирішила віддати алмаз, з рядом умов: звільнення бранців, гарантія їх безпеки і довічна пенсія. Сінгх погодився. Він ледве не втратив розум, коли «Гора світла» виявилася у нього в руках. Він виплатив Шуя-у-Мулку 125 тисяч рупій і дав йому довічну пенсію в 60 тисяч рупій на рік.

Індійський період[ред.ред. код]

Оволодівши «Кохінуром», раджа Сінгх об'єднав Пенджаб і створив сильну армію. Він планував також позбутися англійського впливу в Індії. Однак, будучи розумним і далекоглядним політиком, він розумів, що йому не впоратися із зростаючою потужністю англійців. Сінгх, проаналізувавши досить криваву історію «Кохінура», вирішив, що найкраще позбутися його. Він вирішив піднести його в дар храму Джагернаута, але не встиг, оскільки помер. Його спадкоємці не знали про це його рішення. Після смерті раджі в країні настали роки анархії і безладдя. Армія раджі виступила проти англійців, і після низки тимчасових успіхів зазнала поразки.

Англійський період[ред.ред. код]

Кохінур у старому вигляді до 1852 р. Ілюстрація з енциклопедії «Nordisk familjebok»
Кохінур в новому вигляді після 1852 р. Ілюстрація з енциклопедії «Nordisk familjebok»

Скарбниця Лахора, а з нею і діамант перейшла у володіння Східно-Індійської компанії. Компанія піднесла його королеві Вікторії і 1851 року він був виставлений на виставці в Лондоні. До того часу «Кохінур» ще зберіг форму древньої індійської огранки. Королева Вікторія носила «Кохінур» у вигляді брошки. Після її смерті діамант передали в скарбницю британського двору і вмонтували в королівську корону. 1862 року діамант був переогранено під керівництвом королівського мінералога Джона Пеннанта і він набув плоскої форми. Маса каменя при переогранці поменшала з 191 до 108,9 карата. Доцільність переогранки викликала багато сумнівів і критики, адже при цьому діамант втратив частину своєї історичної цінності.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]