Кочергіна-Макарець Тетяна Іванівна
 Тетяна Кочергіна-МакарецьТетяна Іванівна Кочергіна - Макарець | |||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||||
| Національність | українка | ||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 СРСР[1] Україна | ||||||||||||||||||||
| Місце проживання | Київ | ||||||||||||||||||||
| Народження |
26 березня 1956 (68 років) Овідіополь, Одеська область, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||
| Alma mater | Національний університет фізичного виховання і спорту України | ||||||||||||||||||||
| Чоловік | гандболіст Сергій Кочергін | ||||||||||||||||||||
| Діти | донька Дарія | ||||||||||||||||||||
| Спорт | |||||||||||||||||||||
| Вид спорту | жіночий гандбол | ||||||||||||||||||||
| Спортивне звання |
 | ||||||||||||||||||||
| Клуб |
1968—1970 Локомотив (Одеса) 1971—1984 Спартак (Київ) 1984 Полум'я (Бровари) 1986—1987 Полум'я (Бровари) | ||||||||||||||||||||
| Команда | ГК Ростов-Дон | ||||||||||||||||||||
| Нац. збірна | 1973—1980 збірна СРСР 133 (616) | ||||||||||||||||||||
| Тренери | І. Є. Турчин, Валерій Оркіс, Володимир Бондаренко | ||||||||||||||||||||
| Завершення виступів | 1981 | ||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | |||||||||||||||||||||
| Тренує | АМК «Університет» | ||||||||||||||||||||
 Кочергіна-Макарець Тетяна Іванівна у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
Тетя́на Іва́нівна Кочергіна́ (при народженні Макарець; *26 березня 1956) — радянська українська гандболістка, що виступала на позиції півсередньої, дворазова олімпійська чемпіонка в складі збірної СРСР з гандболу. Заслужений майстер спорту СРСР (1976).
Біографія[ред. | ред. код]
Тетяна Макарец народилася 1956 року у родині, де було 9 дітей[2], і, тим самим, є ровесницею чемпіонатів СРСР з гандболу, оскільки саме 1956 року був проведений перший в історії чемпіонат Союзу за правилами гандболу 11х11. Вихованка овідіопольського гандболу починала свій спортивний шлях під керівництвом Володимира Бондаренка, а її першою командою майстрів став легендарний одеський «Локомотив» — найтитулованіший клуб СРСР в жіночому гандболі 11х11. Дитинство провела в селі, завдяки чому вирізнялася як фізично сильний гравець. Під час однієї з комерційних поїздок по ФРН у складі клубу вона відвідала змагання з доїння корів і на запрошення організаторів сама подоїла корову, здивувавши учасників і глядачів[3].
Виступала за київський «Спартак», разом з яким неодноразово здобувала звання чемпіонки СРСР і добивалася успіху на міжнародній арені. Під час олімпійського турніру 1976 року в Монреалі грала у всіх 5 зустрічах команди, закинувши 24 голи. Під час московської олімпіади теж неодмінно виходила на поле, закинувши 28 голів.
Нині — завідувач кафедри фізичного виховання та спорту, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
Скандал[ред. | ред. код]
Через надмірну грубість у спілкуванні з вихованцями її тренерська діяльність часто викликала нарікання. Тетяна Іванівна стала героїнею відео, на якому погрожує юним спортсменкам.[4]
Титули і досягнення[ред. | ред. код]
Спортивні[ред. | ред. код]
Переможниця Олімпійських ігор (2): 1976, 1980
Срібна призерка чемпіонату світу (2): 1975, 1978
Бронзова призерка чемпіонату світу (1): 1973
Володарка Кубку європейських чемпіонів (5): 1970/71 , 1971/72, 1972/73, 1974/75, 1976/77- Чемпіонка СРСР (14): 1971, 1972, 1973, 1974, 1975, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984
- Володарка Кубку СРСР (1): 1977
- Переможниця Спартакіади народів СРСР (2): 1975, 1979
- Найкраща бомбардирка чемпіонату світу (1): 1975
- Включалася в символічну збірну світу в 1978 році
Трудові[ред. | ред. код]
- Орден « Знак Пошани».
- Орден «За заслуги III ступеня»[5].
- Медаль «За трудову доблесть».
- Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР.
- Подяка голови Київської державної адміністрації.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sports-Reference.com
- ↑ Вітаємо з ювілеєм видатну гандболістку, дворазову чемпіонку Олімпійських ігор Тетяну Кочергіну!
- ↑ Лариса Карлова: «Что была любимицей Турчина, узнала только из его последнего интервью» (рос.)
- ↑ Вконтакті Група КНУ імені Шевченка Відео Завідувач кафедри фізичного виховання та спорту КНУ імені Тараса Шевченка «професор» Кочергіна Тетяна Іванівна "надзвичайно добра
- ↑ Указ Президента України №1289/97 від 22.11.1997 року «Про нагородження олімпійських чемпіонів відзнаками Президента України ». Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||
| |||||||
|
|
|
Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 26 березня
- Народились 1956
- Уродженці Овідіополя
- Випускники Національного університету фізичного виховання і спорту України
- Заслужені майстри спорту СРСР
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені грамотою Президії ВР УРСР
- Заслужені працівники фізичної культури і спорту України
- Гандболістки «Спартака» (Київ)
- Радянські гандболістки
- Українські олімпійські чемпіони
- Радянські олімпійські чемпіони
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 1976
- Гандболісти на літніх Олімпійських іграх 1976
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 1980
- Гандболісти на літніх Олімпійських іграх 1980
- Олімпійські чемпіони з гандболу
- Спортсмени Одеси