Кочімі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кочімі
Cochimi map.png
Поширення народів Нижньої Каліфорнії на момент приходу іспанців
Загальна кількість Вимерлий
Мова Кочімі
Релігія Традиційні вірування

Кочімі́ — індіанський народ, що мешкав до 19 століття в центральній частині півострова Нижня Каліфорнія від Ель-Росаріо на півночі до Сан-Хав'єра на півдні. Кочімі зустрілися з іспанськими колоністами в 17 столітті, після цього їх неодноразово відвідували різні іспанські мандрівники, колоністи і місіонери, проте вже в кінці 19 століття, в основному через епідемії інфекційних хвороб, занесених європейцями, народ зник.

Кочімі розмовляли кількома діалектами, що відносяться до мовної сім'ї юма-кочімі, поширеній у Нижній Каліфорнії, на півдні Каліфорнії і на заході Аризони. Традиційно кочімі включають до складу юманських мов[1], проте з 2006 року було встановлено низьку спорідненість між мовами кочімі і юма, через що було введено групу юма-кочімі[2][3][4].

Відомості про звичаї і вірування кочимі збереглися в коротких записах мандрівників. Найінформативнішими є записи єзуїтськіх місіонерів[5][6][7], особливо Мігеля Венегаса[8][9] і Мігеля дель Барко[10].

Кочимі були мисливцями і збирачами, не знайомими із землеробством і металургією. З керамікою північні кочімі познайомилися, мабуть, незадовго до контакту з європейцями[11]. Їх матеріальна культура була в цілому примітивною, проте вона добре підходила до посушливого середовища і напівкочового способу життя. Народ кочимі дробився на автономні місцеві общини, між якими постійно спалахували війни.

Мандрівники відзначали такі незвичайні для європейців особливості побуту кочімі:

  • Плід пітайя був важливим джерелом харчування, не зважаючи на стислість сезону, коли його можна було зібрати. Незабаром після збору врожаю кочімі відсівали неперетравлене насіння пітайї з своїх висушених екскрементів, потім смажили їх і вживали в їжу повторно[12].
  • Ще одним незвичайним місцевим продуктом була «марома». Шматок цінного м'яса обв'язували мотузкою, проковтували, потім витягували за цю мотузку, передавали наступній людині в колі, знову проковтували і т. д., поки м'ясо не перетравлювалося остаточно[12].
  • На релігійних церемоніях використовували «таблас» (від ісп. tablas) — дерев'яні таблички з розписними прикрасами або просвердленими отворами. Кілька таких табличок було виявлено в ході археологічних розкопок[13][14][15].
  • Шамани носили на церемоніях особливі головні убори, виконані з людського волосся[16].

Посилання[ред.ред. код]

  1. Cochimi Ethnologue
  2. Mixco, Mauricio J. 1978. Cochimí and Proto-Yuman: Lexical and Syntactic Evidence for a New Language Family in Lower California. University of Utah Anthropological Papers No. 101. Salt Lake City.
  3. Mixco, Mauricio J. 1979. «Northern Cochimí Dialectology and Proto-Yuman». Journal of California and Great Basin Papers in Linguistics 1:39-64.
  4. Mixco, Mauricio J. 2006. «The indigenous languages». In The Prehistory of Baja California: Advances in the Archaeology of the Forgotten Peninsula, edited by Don Laylander and Jerry D. Moore, pp. 24-41. University Press of Florida, Gainesville.
  5. Aschmann, Homer. 1959. The Central Desert of Baja California: Demography and Ecology. Iberoamericana No. 42. Berkeley, California.
  6. Laylander, Don. 2000. Early Ethnography of the Californias: 1533—1825. Coyote Press, Salinas, California.
  7. Mathes, W. Michael. 2006. «Ethnohistoric evidence». In The Prehistory of Baja California: Advances in the Archaeology of the Forgotten Peninsula, edited by Don Laylander and Jerry D. Moore, pp. 42-66. University Press of Florida, Gainesville.
  8. Venegas, Miguel. 1757. Noticia de la California y de su conquista temporal, y espiritual hasta el tiempo presente. 3 vols. M. Fernández, Madrid.
  9. Venegas, Miguel. 1979. Obras californianas del padre Miguel Venegas, S.J. Edited by W. Michael Mathes, Vivian C. Fisher, and Eligio Moisés Coronado. 5 vols. Universidad Autónoma de Baja California Sur, La Paz.
  10. Barco, Miguel del. 1973. Historia natural y crónica de la antigua California. Edited by Miguel León-Portilla. Universidad Nacional Autónoma de México, Mexico City.
  11. Rogers, Malcolm J. 1945. «An outline of Yuman prehistory». Southwestern Journal of Anthropology 1:167-198.
  12. а б John Nason Graduate Field Trip to Baja California Sur, Mexico Лекція 4 Курс EEB 585, Iowa State University, осінь 2008.
  13. Massey, Lee Gooding. 1972. «Tabla and atlatl: two unusual wooden artifacts from Baja California». Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 8(1):25-34.
  14. Hedges, Ken. 1973. «Painted tablas from northern Baja California». Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 9(1):5-20.
  15. Meigs, Peveril, III. 1974. «Meigs on tablas». Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 10(1):37-38.
  16. Meigs, Peveril, III. 1970. «Capes of human hair from Baja California and outside». Pacific Coast Archaeological Society Quarterly 6(1):21-28.


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.