Кошарівський ЗЗСО (Сумська область)
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2023) |
| Кошарівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" | |
|---|---|
| Тип | Середня загальноосвітня школа |
| Країна |
 Україна |
| 51°01′12″ пн. ш. 33°13′48″ сх. д. / 51.02000° пн. ш. 33.23000° сх. д. | |
| Засновано | 1964 |
| Директор | Саморядова Любов Олександрівна |
| Учні | 42 |
| Адреса | село Кошари Конотопського району Сумської області |
| Мови | Українська |
 | |
Кошарі́вська загальноосві́тня шко́ла, Кошарська школа — навчальний заклад І-ІІІ ступенів акредитації у селі Кошари Конотопського району Сумської області.
Історія школи[ред. | ред. код]
У 1860—1870-х роках уряд царської Росії проводив шкільну реформу 1864 року з ціллю ліквідації станово-кріпосницької системи народної освіти та побудови класової за участю земств. Приблизно саме тоді в селі Кошари виникла школа «на спільні засоби земства і сільських громад».
У цій кошарівській земсько-сільсько-громадській школі розподілено відповідальності за її утримання: витрати на опалення і сторожа взяли на себе селяни, громада — зарплату учителю, а земство — письмове приладдя, підручники та ін. Згодом у 1890-х роках земство взяло на себе всі витрати утримання школи. Оскільки переважна частина земських прибутків поступала і в оподаткування селянської землі, школа фактично утримувалась майже повністю за рахунок селян села Кошари.
До 1901 року школа поміщалась під стріхою в старому дерев'яному будинку, який відрізнявся від звичайної селянської хати хіба-що більшим розміром — і обмежувалась ним: були дві класні кімнати, вузький темний коридор та невеличка кімната, в якій жив учитель. Одну кімнату займав перший клас, у другій — другий і третій класи разом; один і той сам учитель працював одразу з усіма трьома класами.
Початок ХХ сторіччя[ред. | ред. код]
Хоч у 1900 році школу відвідувало близько 60 учнів, у 1903 році, за словами старожилів села Кошари, була тільки одна дівчинка. Згодом число дівчаток у школі зростало — та, провчившись рік-два і навчившись потроху читати й писати, дівчатка, як правило, на цьому закінчували навчання. Усі три класи здебільшого кінчали хлопці, а що хлопці набагато відставали протягом першого і другого років навчання, у третьому класі учнів було зовсім мало. Школа не могла задовольнити зростаючого потягу до освіти: відвідували школу переважно діти заможних селян, — дітей бідноти вчилось дуже мало, що й пояснюється не тільки малими розмірами самої школи і наявності в ній одного вчителя, а й неспроможністю бідних селян платити за навчання дитини.
У 1901 році матеріальна база школи покращала: було побудовано новий кам'яний будинок під школу, який стоїть і досі. У новому будинку навчальних кімнат було настільки ж як у старому, дві кімнати займав учитель, одну невеличку кімнатку — сторож школи. Кількість учнів з перенесенням школи в новий будинок не зросла: 60-70 учнів відвідувало трьохкласну школу аж до 1917 року та навчав їх один учитель — пан Красовський. І старий, і новий будинок будувався з розрахунку, щоб було недалеко до панського маєтку. Школа залишалась початковою та класифікувалась як «однокласне початкове училище з трьохрічним курсом навчання» — і з самих її початків заборонялося навчання українською. Коли з 1910 роком число учнів у школі зросло, навчали їх вже два учителі — Красовський і Новохатський.
Навчальний план[ред. | ред. код]
Навчальна програма включала такі предмети: закон божий, письмо, арифметика (перші чотири дії без дробів), церковний спів, російська мова й граматика. Крім цих навчальних предметів шляхом пояснювального читання подавались елементарні відомості з географії й історії. Підручників було мало: книга для читання, граматика, збірник задач, — а решта книг були релігійного змісту. Як унаочнення використовувались географічна карта, глобус, а для дітей першого класу — розрізна азбука.
Екзамени проводились після закінчення 1 класу, на яких завжди присутні були інспектор шкіл та земський староста. Школа ретельно відзначала релігійні свята, табельні дні, дні народження членів царської сім'ї, — у ці дні занять у школі не було, а учні разом з учителем побували в церкві. З початком і кінцем уроку відмовляли молитви, дисципліна була побудована на страху: дітей били лінійками, залишали після обіду, а за найменші провини могли і виключити з школи.
Заняття в школі починалось 1 вересня (за старим стилем).
Радянські часи[ред. | ред. код]
Початкові класи[ред. | ред. код]
У 1924-25 роках був здійснений перший випуск чотирьохрічної школи; до 1930-х років школа була початковою.
У 1928 році в школі були створені піонерська та комсомольська організації, які поставили собі за головне завдання ліквідацію неписьменності. Першими керівниками комсомольської організації були: завуч школи Коваленко Микола Омелянович, вчителі Братусо Д.І., Руденко Софія, Лютий В.П.; першими організаторами піонерів — Дерезюк А.В. і Красовицька Ф.С. І піонери, і комсомольці допомагали колгоспникам на полях саджати й збирати урожай.
Першою кінокартиною, яку побачили учні, була «Трипільська трагедія»; це був одночасно і перший культпохід учнів в кіно.
Старші класи[ред. | ред. код]
У 1930-31 роках вже був відкритий 7 клас і введено загальнобезплатне навчання в обсязі 4-х класів. У 1932-33 роках школа зробила перший випуск семикласників. Першим директором сільської школи був Лікаренко Степан Федорович (1935-40).
У 1937 році в селі відкрито середню школу, де працювало більше 20 вчителів. Перший випуск учнів з 10 класу середньої школи був у 1938 році — випущено з 10 класу 12 учнів. Другий випуск з 10-річки був у 1939 році — випущено 24 учня. Хоч поступово кількість учнів зростала, навчання було перерване Другою світовою війною. Після війни класи знову наповнилися, але в них уже були учні різного віку. У 1950 році закінчили школу 13 учнів: жителі села Кошари, Нечаївське, Андріївське та хутора Копаний.
Середня школа розміщувалась у п'яти приміщеннях. Оскільки з кожним роком учнів ставало дедалі більше, виникла потреба у будівництві нового приміщення. За цю справу в 60-х роках взявсь тодішній директор Неглущенко Іван Мусійович. За кошти Колгоспу імені Кірова, головою якого був Повидиш Іван Андріанович, було збудовано нову школу зі світлими класами і просторими коридорами. Саме відкриття школи було приурочене 50-річчю Жовтневої революції.
В 1966 році посаду директора школи-новобудови обіймає ветеран Другої Світової Війни, досвідчений педагог, учитель історії Неглущенко Іван Мусійович. Саме він започаткував ідеї й традиції, якими досі живе школа. Він не лише був керівником школи і досвідченим педагогом, але й професійним актором шкільного театру. У школі-новобудові перший дзвоник продзвенів для 572-х учнів з 10 класів. Навчальним процесом керував тоді ж Шевченко Михайло Олександрович.
У 1975 році директором школи стає Шевченко Михайло Олександрович, а з 1976 року — Борщ Катерина Кирилівна. Школа росла, міцніла, набувала певного авторитету на районному рівні, поповнялася новими кадрами.
З 2006 року і по теперішній час директором школи працює Шерепа В'ячеслав Васильович.
Сьогодення[ред. | ред. код]
Нові форми й методи праці[ред. | ред. код]
На початку нового тисячоліття школа зазнала значних змін — перейшла на нові форми і методи праці. Пройшла атестація школи, яка підтвердила стабільність, системність, досягнення педагогічного колективу у навчанні та вихованні. Введено навчання з 6-ти літнього віку, і перехід на 11-річну освіту (згодом на 12-річну освіту), перехід з 5-ти бальної на 12-ти бальну систему, комп'ютеризація школи, проведено постійні реформи та експерименти над освітою. Завдяки впровадженню в роботу школи сучасних інноваційних технологій на основі родинного виховання досягається головна мета і отримується найголовніший капітал особистості — інтелект.
У школі такі напрямки навчання: гуманітарний; фізико-математичний; природничо-біологічний; фізкультурно-оздоровчий; технологічний; художня культура й мистецтво. Школа на сьогоднішній день гарантує умови кожному учню для реалізації здібностей шляхом індивідуалізації та різноманітних форм і методів навчання. Якість навчання забезпечують один учитель вищої категорії, 12 вчителів І категорії, один вчитель ІІ категорії.
Випускники[ред. | ред. код]
Серед випускників школи студенти престижних закладів України, керівники установ та підприємств, фірм, викладачі, кандидати наук, державні службовці, політики, працівники апарату Президента України, генерали і полковники, бізнесмени, доктори та кандидати наук, працівники служби безпеки України.
Позакласна робота[ред. | ред. код]
З 1986 року в школі працює географічний клуб «Геліос», створений для того, щоб навчання було цікавим, веселим та романтичним. З цією метою створена 21 навчальна гра. Система роботи географічного клубу «Геліос» презентувалась на Всеукраїнському семінарі вчителів географії в Києві.
Школа славиться і спортивними досягненнями: учні школи відстоювали честь району в обласних змаганнях з легкої атлетики, футболу, легкоатлетичного чотириборства і змаганнях серед допризовної молоді. Протягом 2000-5 років школа зайняла призові місця з футболу і нині є золотим призером району з міні-футболу.
Традиційним є свята: вечори відпочинку, день знань, бал квітів, випускний бал, день захисту дітей, день визволення села, зустріч випускників, останній дзвінок.
Дошкільна освіта[ред. | ред. код]
В 1999-2000 у школі була відкрита дошкільна група «Сонечко»; у групі створено умови ефективної організації життєдіяльності на кожному віковому етапі. Майжу усі діти села охоплені різними формами дошкільної освіти.
Матеріальна база[ред. | ред. код]
Шкільне приміщення складається з трьох будинків; у центральному будинку 17 класних кімнат. Школа достатньо забезпечена шкільними меблями та технікою, бібліотека — підручниками в загальній кількості 2580 екземплярів та художньою літературою в кількості 9791 екземплярів. Загальний бібліотечний фонд становить 12 371 екземплярів. У школі є майстерня для проведення уроків трудового навчання. Навчально-матеріальна база школи дозволяє виконувати вимоги навчальних програм.
У школі є сучасний комп'ютерний клас з ліцензійним програмним забезпеченням. По ліцензії фірми Microsoft використовуються на уроках програмні продукти Microsoft Windows XP Home Edition та Microsoft Office. Є постійний вихід до мережі інтернет. У кожного учня є власна електронна поштова скриня, завдяки чому учні здійснюють листування з учнями інших шкіл.