Кошеватська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кошеватська волость
Центр Кошевата
Площа 22 111 (1886)
Населення 14 168 осіб (1886)
Густота 58.6 осіб / км²

Кошеватська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Таращанського повіту Київської губернії з центром у містечку Кошевата.

Станом на 1886 рік складалася з 16 поселень, 12 сільських громад. Населення — 14168 осіб (6756 чоловічої статі та 7412 — жіночої), 1612 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 13289 10394
Приватної власності 8450 4380
Іншої власності 372 270
Загалом 22111 15044

Поселення волості:

  • Кошевата — колишнє власницьке містечко за 14 версти від повітового міста, 2669 осіб, 248 дворів, 2 православні церкви, костел, синагога, єврейський молитовний будинок, 2 школи, 2 постоялих будинки, 2 постоялих двори, 20 лавок, цегельний і пивоварний заводи.
  • Буда — колишнє власницьке село, 320 осіб, 46 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Велика Березянка — колишнє власницьке село, 1776 осіб, 264 двори, православна церква, школа, лікарня, 3 постоялих будинки.
  • Закутинці — колишнє власницьке село, 674 особи, 92 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Кислівка — колишнє власницьке село при струмкові, 453 особи, 66 дворів, православна церква, винокурний завод.
  • Круті Горби — колишнє власницьке село при струмкові, 860 осіб, 113 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Лука — колишнє власницьке село, 1458 осіб, 221 двір, православна церква, школа, лікарня, 2 постоялих будинки, цегельний і бурякоцукровий заводи.
  • Лук'янівка — колишнє власницьке село, 940 осіб, 154 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
  • Ставишівка (Станишівка) — колишнє власницьке село, 622 особи, 77 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Степок — колишнє власницьке село, 820 осіб, 106 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.

Старшинами волості були:

  • 1909-1912 роках — Іван Федотович Недужий[2],[3],[4];
  • 1913-1915 роках — Іван Миколайович Ясиновий[5],[6].

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.