Кошик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кошик
Плетіння кошика («кошулі») майстром с. Грабівка Куликівського району Чернігівської області
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кошик (значення).

Ко́шик (від прасл. *košь) — ємність різного вигляду, сплетена з прутів, з стебел, соломи, кори, коріння та інших матеріалів.

Назва[ред. | ред. код]

Слово кошик є зменшувальною формою від кіш, що походить від прасл. *košь (з ранішого *kosj-), і далі — від пра-і.є. *ku̯as-, звідки також лат. qualum («плетений кошик»)[1]. Не пов'язане з омонімічним кіш («табір», «курінь»), що має тюркську етимологію[1].

Зараз кошами називаються переважно великі кошики, маленькі кошики з бересту, лика також зовуть козубами, прямокутні коші відомі як короби (кошики з лубу чи дерева називалися коробками)[2], берестяні — як берестя́нки[3]. Великі солом'яні коші для зберігання зерна називалися соло́м'яники, кошелі[4][5]. У деяких діалектах, зокрема в північній Чернігівщині для кошика з двома ручками вживаються назви кошуля або кашуля[6] (не плутати з сорочкою) і верейка, на Волині — сапотка, на Запоріжжі — сапетка. Інші назви лозового кошика — корзина, плетінка, кошіль[7][5], діал. опа́лка[8], кобеля, кошівка[9].

Загальний опис[ред. | ред. код]

Суцільні кошики іноді роблять з паперу, тканини тощо, вони відрізняються від коробки верхом, і бувають без кришок або з плоскими кришками, без обичайки. Зазвичай кошик — це народний виріб з бересту або вербової лози, рідше з тонкої дранки. Іноді трапляються металеві кошики.

У традиційному кошикарстві плетіння починають зі дна. Основу роблять з кількох складених зірчасто лозин, які обплітають тоншими прутиками, починаючи з центру. Для плетіння стінок у плетиво вставляють «снозики»[10] — прути основи стінок, які загинають догори. Навколо них плетуть стінки, верхні кінці снозиків загинають горизонтально і виплітають край. Снозики можуть бути й дротяними: їх кріплять до кільця з товстої лозини, що утворює край, а нижні кінці кріплять до нижнього кільця, що є основою дна, або з'єднують внизу, виплітаючи дно як продовження стінок.

У сучасному сільському побуті переважно використовують плетені з лози з металевим каркасом, або плетені з алюмінієвого дроту чи капронових ниток з металевим каркасом. Вони надійніші і часто легші за традиційні з лози.

Великі закриті кошики колись широко використовували як вулики для бджіл (вони називалися сапетками).

Галерея[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Чоловіче ім'я Спиридон за походженням пов'язане з грец. σπυρίς (род. відм. σπυρίδος) — «вербовий кошик»[11].
  • У давній Чехії для просіювання руди використовували кошик, сплетений з вербової лози[12].
  • Баскетбол в українській мові колись називався «кошиківкою»[13][14] чи «кошівкою»[15].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  2. ↑ Коробка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. ↑ Берестянка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Солом'яник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ а б Кошіль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. ↑ Сіверянський літопис, № 5-6 (PDF). 2012. с. 212. Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
  7. ↑ Корзина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ↑ Опалка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. ↑ Кошівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. ↑ Снозик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  12. ↑ Full text of De Re Metallica. Архів оригіналу за 3 травня 2006. Процитовано 19 березня 2016.
  13. ↑ Кошиківка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  14. ↑ Ігор Мельник. Іван Боберський — батько нашого спорту. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 3 червня 2018.
  15. ↑ «Спортсмени з України здобули на Олімпіяді в Монтреалі 36 медалів» // «Свобода», ч. 152, 21 серпня 1976, с. 1 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2017. Процитовано 3 червня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кошик


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кошик&oldid=40398189