Кощій Безсмертний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кощій безсмертний на картині Віктора Васнецова

Кощі́й Безсме́ртний — казковий персонаж.

Опис[ред.ред. код]

Злий чаклун, викрадач жінок. Герой перемагає його, коли здобуває яйце, в якому захована кощієва смерть. Образ, паралельний змієві: в казках і билинах ці два образи часто замінюються один одним, але в українській традиції Кощій згадується мало, і ті казки, в котрих він з'являється (наприклад, «бездушний Костій» — варіант дуже солдатського типу), можуть бути новішими запозиченнями з російських сюжетів. Проте немає сумніву, що маємо тут образ старий, місцевий, і ті повніші варіанти цього мотиву, які знаходимо у росіян і в іншім слов'янськім та скандинавськім фольклорі, щонайменше — належать до нашої київської доби.

До хрещення Русі[ред.ред. код]

До хрещення Русі у східнослов'янських волхвів, боянів пісні на духовну тему називалися кощунами, ще у XI—XII ст. книжники перекладали грецьке слово грец. Μύθος (міф) слов'янським словом "кощуна". Кощуни виконувалися і як плачі на тризнах, і як космогонічні міфи, і як священні тексти. Тому мандрівних піснярів і називали волхвами-кощунниками. Звідти й пішло слово кощунствувати. Ці твори християнські служителі вважали крамольними, забороненими, в наслідок чого в християнську еру це слово набуло негативного значення, - "оскверняти святиню". Вірогідно, що Кощій Безсмертний, насправді був кощуном-піснярем. Можливо, що це була реальна особа, такий собі затятий язичник, який за допомогою магії доволі довго жив. Пізніше волхви буцімто трансформувалися на кобзарів.

Драгоманов сполучив з ним пізніший образ «Шолудивого Боняка», фантастичний образ смерті, безтілесного кістяка, що зв'язався, мабуть, за етимологією слова (кощій — костій — кістяк).

У казковому образі Кощія дослідників особливо цікавила його душа, захована в яйці, що лежить в скрині, у дереві: мотив широко розповсюджений і аналогічний з відомою староєгипетською казкою про двох братів, де серце одного сховане в цвіті акації. Цей цікавий мотив приходить у нас і у інших народів в різних комбінаціях — напр.: душа царівни в яйці, захованому в дереві, осокорі, — коли його відти викрали, царівна вмерла.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]