Коюкони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Коюкони. 1898 рік
Сучасні коюкони
Ритуальна маска

Коюкони (англ. Koyukon people) індіанське плем'я Північної Америки — на півночі Аляски між річками Коюкук та Юкон. Плем'я належить до атапаської мовної групи (На-дене), поширеної на Алясці та півдні Каліфорнії і Арізони.

Історія[ред.ред. код]

Чисельність коюконів, яка на початку XIX століття була досить великою, через війну між коюконами і плем'ям танана в XIX столітті і хвороби XX-го століття значно скоротилася.

1838 року на їхній території було створено торговий пост Російської імперії.

У 1851 році відбувся перший серйозний міжплеменняй конфлікт, який ще називають «різаниною».

У 1867 році на землях коюконів була збудована велика телеграфна лінія уздовж річки Юкон. У 1870 році для жителів Коюкон племені чекали нові зміни, адже прийшли католицькі місіонери. Місіонерська діяльність була дуже насиченою, вони почали відкривати римсько-католицькі школи уздовж річки Юкон.

В 1880 році був відкритий новий торгівельний пост, що мав би значно покращити життя населення Коюкек. В 1884–1885 роках на їх землях відбулася так звана золота лихоманка, яка похитнула і так не стійку економіку Аляски. В 1900 році коюкони постраждали від епідемії кору, що зупинила добування золота і призвела до загибелі третини корінного населення. У 1919 році почався новий етап гірничих робіт: знову відновили видобування золота та свинцю.

У 1939 році в Коюкек побудували школу і жителі племені коюкон перейшли до осідлого способу життя.

Побут[ред.ред. код]

Життя коюконів було зосереджено на сезонних роботах. Найбільшим видом діяльності коюконів влітку було полювали на оленів, ведмедів, овець. Після того як тварину було вбито, її м'ясо висушувалось і мисливці йшли зі своїми здобутками далі. Коюкони також займались збиранням ягід.

Протягом року і в холодну пору коюкони займалися риболовлею, найкращим здобутком із риби був лосось.

Коюкони зналися на торгівлі, товари і продукти перевозилися їздовими собаками. За допомогою зручного способу перевезення та здобутих харчів протягом року, торгівля стала основним джерелом доходу для людей племені.

Міфи та казки[ред.ред. код]

Не зважаючи на те, що носіїв мови лишилося дуже мало (біля 300 людей), коюкони відомі своїми міфами та казками, які збереглися і до сьогодні. У цих міфах фігурували постатті тварин, у них були людські форми, вони жили у людському суспільстві та, звичайно, говорили мовою коюкон. За легендою у далекі часи була велика катастрофа, всю землю вкрила повінь, після цих подій тварини та рослини вижили, але вони вже не могли вести себе як люди і просто стали заселяти землі Коюкон.

Коюкони вважають, що природа володіє духовною силою, має право на повагу і включається до їх релігійного кодексу моралі та етикету. Коюкони беруть у природи тільки те, що можуть використовувати, не вбивають самок водоплавних птахів, що гніздяться, молодих тварин. Вони бояться відплати у вигляді невдачі, якщо порушать табу або будуть неповажні до тварин.

Посилання[ред.ред. код]