Краватка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Крава́тка — смужка тканини, зав'язана навколо шиї. Використовується як прикраса.
Зміст |
[ред.] Походження краватки
[ред.] Перші згадки у стародавньому світі
Першу згадку про краватки можна знайти в історії Давнього Єгипту, де шматок правильної геометричної форми, накинутий на плечі, служив своєрідним символом соціального статусу його власника. Також, одними з перших краватки носили стародавні китайці. Про це свідчать кам'яні статуї біля усипальниці імператора Шихуань Ді — на шиях вельмож і воїнів пов'язані пов'язки, сучасні краватки, що нагадують формою. Проте, дані пов'язки були дуже далекі від сучасних краваток, як за способом носіння, так і формою і були позбавлені головного атрибуту сучасної краватки — вузла.
Поява в Стародавньому Римі шийних хусток, ознаменувало початок епохи краваток в сучасному розумінні цього слова. Проте справжньою перемогою цього символу чоловічого гардероба прийнято вважати 1635 рік. Після перемоги над яничарами турецького султана хорватські воїни були запрошені до двору французького короля Людовика Тринадцятого в нагороду за свою мужність і проявлену на полі бою доблесть. Офіцери хорватської армії носили тоді строкаті шовкові шийні хустки. Новий предмет гардероба настільки сподобався французькому королеві, що він не утримався і теж пов'язав на себе щось подібне, ставши першим законодавцем моди краватки Франції, а отже — всієї Європи. Звідси і одна з версій походження французького слова cravatte (фр. — краватка), як похідної від самоназви хорватів.
[ред.] Згадки у новітній історії, у США та Великобританії
Слід відмітити, що без подальшого розповсюдження моди на носіння краваток в Англії, навряд чи б вони придбали те значення, яке вони мають в сучасній діловій моді. У Англії носіння краваток було зведене в ранг високого мистецтва, а джентльменові пропонувалася на вибір до сотні різних способів зав'язування. Вважалося також, що найсерйознішою образою для чоловіка може стати вислів з приводу його краватки, «образу від якого можна змити лише кров'ю».
У 1827 році відомий письменник Оноре де Бальзак написав книгу під назвою «Мистецтво носіння краватки», в якій описав естетичну необхідність пов'язувати краватку. Краватка «по-байроновськи» була широко зав'язаною, такою, що не стягує горло хустка. «Трагічна» краватка чорного кольору була приналежністю траурного і форменого одягу. «Вальтер Скотт» шили з клітчастої тканини. Біла краватка призначалася для парадного одягу балів, вечорів і званих обідів; його належало носити з фраком або смокінгом, але ні в якому з піджаком. Слід додати, що за часів Бальзака краватки були шовкові, шерстяні, атласні з різними узорами.
У 1924 році всім варіантам шийних хусток і шарфів було сказано остаточне «ні»: американський підприємець Джесі Лангсдорф запатентував свою «ідеальну краватку». Така краватка шилася — і шиється до цих пір — з трьох частин, скроєних навскіс. Наслідком цього патенту стало повсюдне витіснення поперечних краваток і стандартизація довгих краваток в смужку, косу клітку або «пей-слейз». Ці малюнки стали основою для англійських клубних і коледж-краваток, що дозволяють своїм власникам таким простим способом повідомляти про їх приналежність.
[ред.] Сучасність
В кінці 1990-х років двоє дослідників — Томас Фінк і Йонг Мао, співробітники Кавендішської лабораторії Кембриджського університету за допомогою математичне моделювання прийшли до висновку, що використовуючи всього 9 рухів при зав'язуванні краватки, можна виконати це 85 різними способами. Відповідно, існують як мінімум 85 способів зав'язування краватки.
Варто також звернути увагу, що слово галстук в українській мові відсутнє і вважається русизмом.
[ред.] Зовнішні посилання
- Використано матеріали зі статті в російській Вікіпедії.
