Кравець Руслан Сергійович
| Кравець Руслан Сергійович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
20 квітня 1977 (47 років) Вінницька область | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви |
Війна на сході України • Бої за Карачун • Бої за Красний Лиман | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Русла́н Сергі́йович Краве́ць (* 1977) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Сержант за контрактом, службу проходив у бригаді спеціального призначення на Поділлі. По звільненні працював в Києві.
Учасник Євромайдану, був на Майдані, на Грушевського. Одного дня не витримав та зголосився добровольцем. Потрапив в розвідувальну роту 95-ї високомобільної десантної бригади. Незабаром переправили в Херсонську область, охороняли новостворений кордон з Кримом. У травні підрозділ Кравця перекинули на Донеччину, ніс службу на горі Карачун. Коли зайняли перший блокпост сепаратистів, там виявили неймовірну велику кількість шприців.
19 червня 2014-го розвідники отримують наказ — проникнути у район скупчення терористів та превентивними ударами знешкодити їх. Проте через кілька кілометрів руху — біля села Крива Лука Краснолиманського району — десантники потрапили в засідку, по них відкрили вогонь зі стрілецької зброї, гранатометів, мінометів. Розвідники використали димові гранати, займають більш-менш підходящі для оборони бойові позиції, через кілька годин запеклого бою прибула допомога. Після бою бійці нарахували кілька десятків ворожих трупів, загинув боєць Льоша і командир групи розвідників. Кравця важко поранило — граната вибухнула за потилицею, витягував одначе пораненого з поля бою. Тривалий час лікувався у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону.
У січні 2015-го проходить військово-медичну комісію, яка визначить його придатність до військової служби — оглух на одне вухо.
Нагороди[ред. | ред. код]
31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ № 838/2014 [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Щоб відстояти Україну — мусимо боротися [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- У селах Донбасу люди за Україну — боєць АТО [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |