Кравченко Валерій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кравченко Валерій Олексійович
Валерій Олексійович Кравченко 18 серпня 2005
Народився 2 січня 1946(1946-01-02)
Бекабад, Ташкентська область, Узбецька РСР, СРСР
Помер 16 червня 2017(2017-06-16) (71 рік)
Відомий завдяки радянський політв'язень, засновник і голова ГО «За реабілітацію „Першотравневої двійки“»
Партія КПРС і Демократична партія України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравченко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Валерій Кравченко.

Валерій Олексійович Кравченко (2 січня 1946(19460102), м. Беговат Ташкентської обл., Узбекистан — 16 червня 2017, м. Київ) — робітник, дисидент, правозахисник, громадський і політичний діяч. Колишній політв'язень. У 1992—1995 та з 1998 приблизно по 2011 заступник голови Демократичної партії України, з 2001 засновник і незмінний голова ГО «За реабілітацію „Першотравневої двійки“».

Біографія[ред. | ред. код]

Наприкінці 1971 написав на адресу Л. І. Брежнєва листа, в якому засудив внутрішню політику ЦК КПРС і заявив про вихід із Комуністичної партії. У березні 1978 провів демонстрацію протесту перед ЦК КПУ з плакатом «Культу личности Л. И. Брежнева — нет! Прекратите произвол!». 5 грудня 1980(19801205) Кравченко В. О. провів публічну демонстрацію протесту в Москві перед Спаською вежею Кремля.

Брав участь у створенні Народного Руху України, потім Демократичної партії України.

Громадський комітет «За реабілітацію „Першотравневої двійки“» 18 серпня 2005

Створив Громадський комітет «За реабілітацію „Першотравневої двійки“»[1], проводив голодування[2], домігся повної реабілітації Віктора Кукси та Георгія Москаленка — учасників національно-визвольного руху, які вночі 1 травня 1966 року встановили на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства український національний прапор.

Помер 16 червня 2017 року. Похований на кладовищі «Біле» біля села Святопетрівське.[3]

Публікації[ред. | ред. код]

Валерій Кравченко
у сестринських Вікіпроєктах
s: Теми у Вікіджерелах?
книги
  • Дорога в дисиденти, «Євшан зілля», К., 2008. — 435 с. ISBN 978-966-2152-09-8
  • Синьо-жовтий прапор над Києвом 1 травня 1966 року / Передмова В. Овсієнка. — К.: Смолоскип, 2004 — 56 с.
  • Українки в історії. ХХ-ХХІ століття / В. Борисенко, П. П. Кононенко, Є. О. Сверстюк [та ін.] — Видавництво «Либідь», К., 2012. — 288 с.: іл. ISBN978-966-06-0613-5. Ця книга остання у трилогії «Українки в історії» (35 авторів)
  • Світлана Кириченко, [борець з радянським тоталітарним режимом в 1960—1970 рр.] По схрещених мечах // Українки в історії. ХХ-ХХІ століття. К., 2012. — С. 155—159
статті
  • Виступ на ІІ Всеукраїнських зборах НРУ // Русначенко А. М. Пробудження: робітничий рух на Україні в 1989—1993 роках. Кн. 2: Документи і матеріали. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська Академія». — 1995. — С. 336—338.
  • Національна ідея або пануюча ідеологія. — Час, № 7. — 2000. — 25 лютого.
  • Українізація як реабілітація. — Трудова Слава, № 148 (10726). — 2001. — 27 грудня.
  • За прапор волі пішли в неволю. — Голос України, № 56 (3056). — 2003. — 22 березня.
  • Из диссидентов в уголовники. — Вечерние вести, № 065 (965). — 2003. — 6 травня.
  • Демократична партія України в 1966 році. — Інформаційний бюлетень Музею-Архіву українського Самвидаву, № 1 (9). — 2004. — Березень.
  • Синьо-жовтий прапор над Києвом 1 травня 1966 року. — К.: Смолоскип. — 2004. — 56 с.
  • Право жити // Україна молода, № 76 (2863). — 2006. — 26 квітня.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гавриш О. Як Валерій Кравченко боровся з Леонідом Брежнєвим. — Вечірній Київ, № 61 (14425). — 1992. — 27 березня.
  • Архів Харківської правозахисної групи: Інтерв'ю з Валерієм Кравченком 10 і 16 липня 1999 року.
  • Микола Цивірко. Нема героїв у своїй вітчизні. — Вечірній Київ, № 132—133 (17318 -17319). — 2004. — 21 серпня.
  • Василь Овсієнко. Прапор над Києвом. — Шлях перемоги, № 20 (2507). — 2002. — 22 травня.
  • Кривенко О. Голодування біля Верховного Суду. — Народне слово, № 35. — 2005. — Вересень.
  • Справа совісті суспільства. — Українське слово, № 35 (3235). — 2005. — 31 серпня — 6 вересня.
  • Микола Цивірко. Двійка в історії чи з історії. — Вечірній Київ, № 224 (17635). — 2005. — 30 листопада.
  • Микола Цивірко. Янгол не пускав до прірви // Вечірній Київ, № 23 (17681), 2006. — 8 лютого.
  • Василь Овсієнко. Харківська правозахисна група. За автобіографією В. Кравченка. 17.07.2006, виправлення В. Кравченка — 25.07.2006. Останні виправлення 10.09.2006
  • Василь Овсієнко. Інтерв’ю Валерія Олексійовича Кравченка. Записане 10 і 16 липня 1999 року // museum.khpg.org, віртуальний музей Дисидентський рух в Україні, 25 серпня 2011 року

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Громадський комітет за реабілітацію «першотравневої» двійки" [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.] // 17.12.02 | Василь Овсієнко, м. Київ
  2. ↑ Голодування біля Верховного Суду [Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Газета «Народне слово». Олександр Кривенко, 9 вересня 2005 року
  3. ↑ Всім дякую за підтримку. Поховання Батька відбудеться 17 червня на кладовищі «Біле» (неподалік м. Вишневе, за с. Святопетрівське) о 10-30
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кравченко_Валерій_Олексійович&oldid=38188972