Кравчинський Сергій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Михайлович Степняк-Кравчинський
Кравчинський С.jpg
При народженні: Сергій Михайлович Кравчинський
Псевдоніми, криптоніми: Степняк
Дата народження: 1 (13) липня 1851(1851-07-13)
Місце народження: Новий Стародуб, Херсонська губернія
Дата смерті: 11 (23) грудня 1895(1895-12-23) (44 роки)
Місце смерті: Лондон
Громадянство: Flag of Russia.svg Російська імперія
Мова творів: італійська, англійська російська
Рід діяльності: прозаїк, публіцист

Сергі́й Миха́йлович Кравчи́нський (літературний псевдонім Степняк, *1 (13) липня 1851(18510713), Новий Стародуб — †11 (23) грудня 1895, Лондон) — революціонер-народник, письменник, що писав італійською, англійською і російською мовами.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Сергій Кравчинський у віці 27 років

Його батько, Михайло Тадейович, за національністю був білорусом, служив військовим лікарем. Мама, Любов Яківна, українка, передала дітям любов до рідної пісні, поезії «природи краю». Дитинство пройшло в Олександрії, Єлисаветграді (зараз Кіровоград), Умані. Закінчив Михайлівське артилерійське училище в Петербурзі (1870), там же навчався в Лісовому інституті (18711873).

Був членом гуртка чайковців, одним з ініціаторів «ходіння в народ», фундатором партії «Земля і воля». У 1874 р. був заарештований, після втечі виїхав за кордон. Брав участь у національно-визвольному повстанні в Герцеговині (1875), повстанні анархістів в італійській провінції Беневеїто. У травні 1878 р. повернувся до Петербурга, де 4 серпня 1878 р. кинджалом-стилетом вбив шефа жандармів, генерал-лейтенанта, члена Державної ради Мезенцева і наприкінці того ж року вимушений був емігрувати.

З 1884 р. жив у Лондоні. Був особисто знайомий з Ф. Енгельсом, Г. В. Плехановим, Е. Л. Войнич, І. Я. Франком. Для видання й розповсюдження нелегальної літератури заснував «Фонд вільної російської преси». Автор публіцистично-історичних і літературних творів, присвячених російському революційному рухові, чим спричинився до інформації про нього на Заході.

Цікавився Т. Шевченком і пропаґував на Заході його твори та інших письменників. Листувався з М. Драгомановим та іншими.

Твори[ред.ред. код]

Видав книги публіцистичних нарисів «Підпільна Росія» (1881), «Російські грозові хмари», «Росія під владою царів» (1885), які перекладались на інші мови; художні твори «Андрій Кожухов» (1889) та «Домік на Волге» (1896).

Література[ред.ред. код]

Твори[ред.ред. код]