Кравчинський Сергій Михайлович
| Сергій Михайлович Степняк-Кравчинський | |
 |
|
| При народженні: | Сергій Михайлович Кравчинський |
|---|---|
| Псевдоніми, криптоніми: | Степняк |
| Дата народження: |
3 липня 1851 |
| Місце народження: |
Новий Стародуб, Херсонська губернія |
| Дата смерті: |
23 грудня 1895 |
| Місце смерті: |
Лондон |
| Громадянство: | Російська імперія |
| Мова творів: | італійська, англійська російська |
| Рід діяльності: | прозаїк, публіцист |
Сергі́й Миха́йлович Кравчи́нський (літературний псевдонім Степняк, *1 (13 липня) 1851, Новий Стародуб — †23 грудня 1895, Лондон) — революціонер-народник, письменник, що писав італійською, англійською і російською мовами.
Зміст |
Біографічні відомості [ред.]
Його батько, Михайло Тадейович, за національністю був білорусом, служив військовим лікарем. Мама, Любов Яківна, українка, передала дітям любов до рідної пісні, поезії «природи краю». Дитинство пройшло в Олександрії, Єлисаветграді (зараз Кіровоград), Умані. Закінчив Михайлівське артилерійське училище в Петербурзі (1870), там же навчався в Лісовому інституті (1871—1873).
Був членом гуртка чайковців, одним з ініціаторів «ходіння в народ», фундатором партії «Земля і воля». У 1874 р. був заарештований, після втечі виїхав за кордон. Брав участь у національно-визвольному повстанні в Герцеговині (1875), повстанні анархістів в італійській провінції Беневеїто. У травні 1878 р. повернувся до Петербурга, де 4 серпня 1878 р. кинджалом-стилетом вбив шефа жандармів, генерал-лейтенанта, члена Державної ради Мезенцева і наприкінці того ж року вимушений був емігрувати.
З 1884 р. жив у Лондоні. Був особисто знайомий з Ф. Енгельсом, Г. В. Плехановим, Е. Л. Войнич, І. Я. Франком. Для видання й розповсюдження нелегальної літератури заснував «Фонд вільної російської преси». Автор публіцистично-історичних і літературних творів, присвячених російському революційному рухові, чим спричинився до інформації про нього на Заході.
Цікавився Т. Шевченком і пропаґував на Заході його твори та інших письменників. Листувався з М. Драгомановим та іншими.
Твори [ред.]
Видав книги публіцистичних нарисів «Підпільна Росія» (1881), «Російські грозові хмари», «Росія під владою царів» (1885), які перекладались на інші мови; художні твори «Андрій Кожухов» (1889) та «Домік на Волге» (1896).
Література [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Sergei Kravchinski |
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- «Овід» із українського степу. «День»
- Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.
- Олійник М.Я. "Туди, де бій". Київ, "Дніпро", 1971
