Крайна (Підкарпатське воєводство)
Крайна (пол. Krajna) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.
Зміст |
Географічне положення [ред.]
Село розташоване на відстані 5 кілометрів на південний схід від центру гміни села Бірчі, 22 кілометри на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 56 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.[1]
Історія [ред.]
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
Село було засноване в 16 столітті як один з останніх населених пунктів так званого Риботицького ключа.
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Крайна відійшло до імперії Габсбургів.
Останній власник, Павел Тижковський (пол. Paweł Tyszkowski), на початку 20 століття записав права на село Польській академії знань у Кракові.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року.
В тому ж таки 1921 році село Крайна налічувало 46 будинків та 279 мешканців, з яких 250 греко-католиків, 14 римо-католиків та 15 іудеїв.
Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Крайна, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району[2] (районний центр — Бірча) утвореної 4 грудня 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.
В кінці липня 1944 року село було звільнене Червоною Армією.[3]
13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев)[4].
В березні 1945 року Крайна, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль з складу Дрогобицької області передано Польщі.[5]
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі,[6] про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.[7],[8]
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.»[9], виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.[10]
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[11].
Знищені будівлі села Крайна та місце, на якому знаходилась церква, збудована в 1882 році, заростають лісом.
На північний захід від давнього села для потреб Центру Відпочинку Установи Ради Міністрів Польщі в Арламові збудовано Летовище Крайна (пол. Lotnisko Krajna).
Населення [ред.]
- 1921 — 279 мешканців, з яких 250 греко-католиків (майже 90 %), 14 римо-католиків та 15 іудеїв (по 5 %).
- 2012 — 0
Джерела, посилання та література [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ «Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal)» (Polish). 2008-06-01.
- ↑ Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- ↑ Оперативная сводка за 31 июля
- ↑ ІНФОРМАЦІЯ ДРОГОБИЦЬКОГО ОБЛВІЙСЬККОМАТУ НАЧАЛЬНИКУ ШТАБУ ЛЬВІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ОКРУГУ, СЕКРЕТАРЮ ДРОГОБИЦЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У, ГОЛОВІ ДРОГОБИЦЬКОГО ОБЛВИКОНКОМУ, НАЧАЛЬНИКУ ОБЛУПРАВЛІННЯ НКДБ ПО ДРОГОБИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ПРО ВІДМОВУ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ СЛУЖИТИ В ЛАВАХ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ
- ↑ Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8
- ↑ Лист жителів с. Долгобичів Грубешівського повіту Холмщини секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову на сайті «Територія терору»
- ↑ ПЕТРО МІРЧУК УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ 1942–1952 Частина ІІ: Друга большевицька окупація На Закерзонні Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991)
- ↑ Переселення українців з Польщі до УРСР у 1944–1946 рр. на сайті «Територія терору»
- ↑ Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР
- ↑ Документальні відеокадри: Депортація українців Закерзоння, 2 половина 1940-х рр на сайті «Територія терору»
- ↑ Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ
Див. також [ред.]
- Церква в Крайні
- Різня в Бахові
- Різня в Березці
- Різня в Сівчині
- Бої в Бірчі та околицях
- Трагедія села Павлокоми
- Пискоровичі
- Різня в Сагрині
|
|||||
 |
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
