Крайні точки Естонії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Естонія — прибалтійська країна Північної Європи на узбережжі Балтійського моря. Лежить між 59°49′17′′ і 57°30′33′′ північної широти, 21°45′51′′ і 28°12′38′′ східної довготи. На півночі омивається водами Фінської, а на півдні — Ризької затоки. У Балтійському морі Естонії належить Моонзундський архіпелаг. На сході країна омивається водами Чудського озера. Межує на сході з Росією, а на півдні з Латвією.

Положення[ред. | ред. код]

Крайні точки Естонії

Крайні пункти Естонії з островами:

Крайні пункти материкової Естонії:

Географічний центр Естонії (58°39′55″ пн. ш. 24°59′15″ сх. д. / 58.66528° пн. ш. 24.98750° сх. д. / 58.66528; 24.98750) лежить на захід від населеного пункту Вяндра (ест. Vändra).

Рельєф[ред. | ред. код]

Височина Хаанья

Найвищим пунктом Естонії є гора Суур Мунамяґі (ест. Suur Munamägi) з висотою у 318 м, що на височині Хаанья[1]. Гора розташована за координатами (57°42′52″ пн. ш. 27°03′33″ сх. д. / 57.71444° пн. ш. 27.05917° сх. д. / 57.71444; 27.05917) поблизу села Хаанья (Haanja), волості Хаанья (Haanja vald), повіту Вирумаа (Võru maakond).

Найнижча точка — уріз води Балтійського моря 0 м.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Естонська РСР // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література[ред. | ред. код]

  • (ест.) Eesti: loodus. Koostaja A. Raukas. Tallinn: Valgus, 1995.

Посилання[ред. | ред. код]