Крак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Таким Крака побачив Валерій Ельяш-Радзіковські
Курган Крака

Крак, також відомий як Krakus чи Gracchus - легендарний польський князь, засновник Кракова. Дата його народження, смерті і роки правління не відомі.

За словами Кадлубека, свідчення якого є найдавнішими, Крак був одним із князів/намісників поляків, що ратились із галлами в Паннонії чи Каринтії (літописець того прямо не вказує), після чого був обраний королем і дав початок організації польської держави.

Легенди[ред.ред. код]

Після повернення на польські землі проголошений королем. Мав двох синів (Крака II i Лєха II) та дочку. Його сини вбили страшного вавельського дракона, a Лєх II через заздрощі вбив свого брата. Інша легенда розповідає про те, що сам Крак вбив того дракона. Дочку звали Вандою i вона є героїнею іншої легенди.

Легенда про Крака подібна до чеського Крока, а мотив битви із драконом вірогідно запозичений з легенди про Св. Юрія. Хоч і вважається найстарішою польською легендою, проте містить сліди подій VII i VIII столітть. Після смерті Крака йому насипали високий курган (Курган Крака), де згідно з легендою він і спочиває. Жителі Кракова носили землю на той курган в рукавах, після чого виникло свято Рекавка (рукав польською буде rękaw), а сам курган назвали Краковим.

Постать князя Крака знову з'являється у XX столітті, проте тільки в творах Станіслава Пагачевські.

Крака називають Змієборцем.

З хроніки Вінсента Кадлубека[ред.ред. код]

Кракк із хроніки Мація Мєховіта
Алессандро Ґуаґніні, Sarmatiae Europeae descriptio, Спіра, 1581

Легенда про Крака починається у Кадлубека з подій після війни з римлянами, де згадується, що праполяки вибрали Крака князем. Потім Кадлубек стисло описує події, що пов'язані з іншим племенем, сусідами поляків, - галлами. Вони почали переселятись в Паннонію, що призвело війн із праполяками, оскільки на тих землях в Середньовіччі жили слов'яни. Такий стан речей показав перші відцентрові тенденції - загрозу розпаду держави і поділ на племена. Для того, щоб уникнути руйнації держави, Крак, повернувшись із походу в Каринтію, збирає загальне віче, на якому отримує підтримку народу. Кадлубек приписує йому такі слова: "Як світ без сонця, так і країна без короля..."

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Mistrz Wincenty Kadłubek, Kronika Polska, tłum. B. Kürbis, Wrocaław 2003. s.13-15.
  • Jan Długosz, Roczniki, czyli kroniki sławnego Królestwa Polskiego, ks. 1 - 2, Warszawa 1961.
  • Justyn, Zarys dziejów powszechnych według Pompejusza Trogusa, tłum. L. Lewandowski, Warszawa 1988.
  • O. Balzer, Studyum o Kadłubku, [w:] Pisma Pośmiertne, t. I, II, Lwów 1934 - 1935.

Див. також[ред.ред. код]