Кракатау
Кракатау (інд. Krakatau, порт. Krakatao) — вулканічний острів в Зондській протоці між островами Ява і Суматра в Індонезії. Цю назву вживають для острівної групи, головного острова (також званого Раката) і вулкана в цілому. Він вивергався багаторазово, масштабно і з катастрофічними наслідками протягом історичного періоду. Найвідоміше виверження відбулося 26 серпня 1883 року.
Під час виверження 1883 року вулкан викинув понад 25 кубічних кілометрів каміння, попелу та пемзи і створив найгучніший історично відомий звук — катастрофічний вибух було добре чути в місцях на таких далеких відстанях, як Перт в Австралії (приблизно 1930 миль, або 3100 км), і острів Родрігес поблизу Маврикію (приблизно 3000 миль, або 4800 км). Ударна хвиля в атмосфері обійшла Землю сім разів і була реєстрована протягом п'яти днів. Поблизу острова Кракатау, відповідно до офіційних записів, зруйновано 165 міст та сіл і 132 серйозно пошкоджено, щонайменше 36 417 людей загинуло і багато тисяч потерпіло внаслідок виверження, переважно від цунамі, викликаних вибухом. Вибух зруйнував дві треті конуса Кракатау, який перед тим сягав висоти 2000 м. Після виверження декілька років спостерігалися інтенсивні свічення неба, зменшення прозорості атмосфери Землі.
Нові виверження вулкана, починаючи з 1927 року, збудували новий острів, званий Анак Кракатау (син Кракатау).
Площа вулкана Кракатау становить 10,5 км2. Він складається з базальтів, андезитів, ріолітів. Висота 813 м, кальдера діаметром 4,0—5,5 км. Кракатау є активним вулканом — останнє виверження почалось у 1994 році. Заповідник Кракатау (площею 2,5 тис. га) засновано в 1919 р.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
