Краківське воєводство (до 1795)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Краківське воєводство

POL województwo krakowskie IRP COA.svg

Герб

RON województwo krakowskie map.svg

   Воєводство в Речі Посполитій (1619).

Кра́ківське воєво́дство (лат. Palatinatus Cracoviensis, пол. Województwo krakowskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало з 14 століття до 1795 року. Створене на основі земель Краківського князівства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Малопольща. Розташовувалося в південно-західній частині Речі Посполитої, на південному заході Малопольщі. Головне місто — Краків. Очолювалося краківськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Новий Корчин. Мало представництво із 4 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 8 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&019028.036000019 028,36 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&0249238.&&&&00249 238 осіб. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства розділена між провінцією Нова Сілезія королівства Пруссія та краєм Західна Галичина Австрійської монархії.

Повіти[ред.ред. код]

Сенатори[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska. — s. 50.

Джерела[ред.ред. код]