Крапинсько-Загорська жупанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крапинсько-Загорська жупанія
Krapinsko-zagorska županija
—  жупанія  —
Прапор
Прапор
Герб Крапинсько-Загорська жупанія }}}
Герб
Адміністративний центр Крапина
Уряд
 - Жупан Сініша Хайдаш Дончич (СДП Х)
Площа
 - Повна 1224 км²
Населення (2001)
 - Усього 142 432
 - Густота 116,4/км²
Телефонний код(и) 049
Веб-сайт: http://www.kzz.hr
Розташування жупанії в межах Хорватії
Розташування жупанії в межах Хорватії

Кра́пинсько-За́горська жупанія (хорв. Krapinsko-zagorska županija) — округ на північному заході Хорватії. Назва походить від найбільшого міста жупанії — Крапина та історичної області Хорватське Загор'я, більшість якої входить до нинішньої жупанії.

Географія[ред.ред. код]

Жупанія займає площу 1224 км², що робить її однією з найдрібніших жупаній країни, але за густотою населення 116 мешканців/км² це один з найбільш густонаселених округів Хорватії, поступаючись у цьому відношенні лише Меджимурській та Вараждинській жупаніям. На північному заході межує з Вараждинською жупанією, на південному заході і південному сході з Загребською жупанією, на півдні з міським округом Загреб, а на заході має спільний кордон зі Словенією.

Рельєф жупанії досить горбистий, у південній частині простягається гірський кряж Медведниця, що відокремлює жупанію від Загреба.

Клімат[ред.ред. код]

На території Крапинсько-Загорської жупанії панує вологий клімат континентального типу, якому притаманне помірно тепле літо і досить дощова та холодна зима.

Сполучення[ред.ред. код]

По території жупанії проходить залізнична та автомобільна магістраль Вараждин-Осієк.

Економіка[ред.ред. код]

В окрузі розвинено сільське господарство, головним чином, виноградарство.

Історія і сьогодення[ред.ред. код]

Крапинсько-Загорський округ — кандидат на найзразковішу жупанію Хорватії: багато сіл і містечок, розкиданих по схилах пагорбів ідеально підходять для сільського і дачного господарства (зокрема, виноградарства). Попри свою красу, чимала кількість річечок і струмків, що збігають з пагорбів, та озер по багатьох долинах спричиняють своєрідний ефект, властивий для всього Загор'я: 15% часу у році густий туман значно знижує видимість в цьому окрузі.

Межуючи зі Словенією історична область Хорватське Загор'є була частиною Австрійської імперії. З тих часів і бере свій початок більшість численних замків розкиданих по всьому округу. Найвідоміші середньовічні замки в цьому краю — Великий Табор, Міляна, Бежанец, Геленбах, Міленград тощо. Крім того, біля міст Крапина і Стубиця є термальні джерела, де розташовано бальнеологічні курорти.

Можливо, найдивовижнішою прикметою краю є розкопки 100000-літнього неандертальця у печерах біля центрального міста Крапина. Існування самої Крапини як такої писемні джерела виводять з 1193 р. Відтоді вона була завжди улюбленим місцем для замків та інших заміських будинків хорватських і угорських правителів.

Населення та адміністративний поділ[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року, на території жупанії проживало 142432 людини. Жупанія майже мононаціональна - 98,4% населення становлять хорвати, 0,3% — словенці, 0,2% — серби.

В адміністративному відношенні жупанія ділиться на 25 муніципальних утворів (7 міст, 25 громад).
Міста:

Громади:

  • Бедековчина
  • Будинщина
  • Десинич
  • Джурманец
  • Горня Стубиця
  • Хращина
  • Хум на Сутлі
  • Єсенє
  • Кралєвец на Сутлі
  • Крапинське Топлице
  • Коньщина
  • Кумровец
  • Марія-Бистриця
  • Лобор
  • Маче
  • Міховлян
  • Нові Голубовец
  • Петровско
  • Радобой
  • Светі-Кріж-Зачретє
  • Стубичке Топлице
  • Тухель
  • Велико Трговище
  • Загорска Села
  • Златар-Бистриця

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 46°07′30″ пн. ш. 15°54′25″ сх. д. / 46.125° пн. ш. 15.907° сх. д. / 46.125; 15.907