Крапка (діакритичний знак)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Точка
Ċċ Ẓẓ
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові
і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ø Ő Œ Ơ
Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ ß
ſ Ś Ŝ Ş Š Þ Ţ
Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ Ù
Ú Û Ü Ū Ŭ Ů Ű
Ų Ư Ŵ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ƶ Ȥ
Ź Ż Ž        

Як діакритичний знак, точка (англ. dot) може бути інтерпунктом ( · ), або ж знаходитися над чи під буквою. Цей знак вживається для утворення літер розширеної латинки у центральноєвропейських та в'єтнамській мовах.

Над літерою[ред.ред. код]

У Юнікоді надрядкова точка має назву combining dot above та має код U+0307.

Крім того, є ряд незалежних символів:

Ȧȧ Ḃḃ Ċċ Ḋḋ Ėė Ḟḟ Ġġ Ḣḣ Ṁṁ Ȯȯ Ṗṗ Ṙṙ Ṡṡẛ Ṩṩ Ṫṫ Ẇẇ Ẋẋ Ẏẏ Żż

У математиці та фізиці інколи позначає похідну за часом, наприклад, v=\dot{x}, хоча така позначка не є стандартною.

Під літерою[ред.ред. код]

У Юнікоді підрядкова точка називається combining dot below та має код U+0323.

Крім того, є ряд незалежних символів:

Ạạ Ḅḅ Ḍḍ Ẹẹ Ḥḥ Ịị Ḳḳ Ḷḷ Ḹḹ Ṃṃ Ṇṇ Ọọ Ṛṛ Ṝṝ Ṣṣ Ṭṭ Ụụ Ṿṿ Ẉẉ Ỵỵ Ẓẓ

  • В IAST та інших романізаціях індоарійських мов крапка під літерою позначає ретрофлексні приголосні: (в алфавітному порядку відповідних мов): ṭ, ḍ, ṛ, ḷ, ṇ, ṣ, тоді як точка під m () позначає анусвару, знак назалізації. Часто в сучасних транслітераціях санскриту крапка використовується замість кільця під голосними r та l.

У писемності деванагарі точка під символом називається нукта.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]