Краплі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кра́плі (лат. Gutta (-ae, -as)) — рідка лікарська форма для зовнішнього і внутрішнього застосування, яка являє собою розчин з однієї чи декількох діючих речовин, які при застосуванні відмірюють (дозують) краплями.

Дозування лікарських засобів в краплях приблизна, так як маса краплі залежить від її об'єму, питомої ваги розчину і ін..

В краплях не назначають нерозчинних, незмішуваних речовин або тих, що вимагають суворого дозування. Зовнішньо їх застосовують в око, ніс, вуха і тд., застосовують всередину в різних формах. В якості розчинників для очних крапель використовують масла (персикове або мигдалеве), стерильні ізотонічні розчини володіючі консервуючими і буферними властивостями. Як стабілізатор часто застосовують ізотонічний розчин борної кислоти — 1,9% (рН 5,0), який володіє вираженою антимікробною дією.

Джерела[ред.ред. код]

  • Довідник по ветеринарній рецептурі та технології виготовлення лікарських форм.—К.: Урожай, 1989.—224с.— ISBN 5-337-00314-3