Красицький Фотій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фотій Степанович Красицький
Красицький Фотій Степанович.jpg
Дата народження 12 (24) серпня 1873(1873-08-24)
Місце народження Зелена Діброва, (тепер Черкаська область)
Дата смерті 2 червня 1944(1944-06-02) (70 років)
Місце смерті Київ
Національність українець
Громадянство СРСР СРСР
Напрямок реалізм

Фо́тій Степа́нович Краси́цький (* 12 (24) серпня 1873(18730824), Зелена Діброва, Городищенський район, Черкаська область — 2 червня 1944, Київ) — український художник, класик українського малярства і графіки, внучатий небіж Т.Шевченка, член АХЧУ.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в селянській родині.

Початкову освіту здобув у сільській школі.

18881892 — коштом М.Лисенка навчався в Київській рисувальній школі М.Мурашка (майстерня М.Пимоненка).

18921894 — продовжував освіту в Одеському художньому училищі (майстерня К.Костанді).

18941901 — навчався у Вищій художній школі при Імператорській академії мистецтв (Санкт-Петербург) (майстерня І.Рєпіна).

Друкував свої малюнки в журналі «Шершень»

З 1903 року постійно працював у Києві: викладав у художньому училищі (19121920) та в Київському художньому інституті (19271939, з перервами).

Жив на Андріївському узвозі, потім на Пріорці, на теперішній вулиці Брюсова (колишній Межигірський провулок № 20/16), де в 1977 році встановлено меморіальну дошку (бронза; скульптор О.Супрун, архітектор К. А. Сидоров)[1].

Похований на Куренівському кладовищі, 1963 року прах перенесено на Байкове кладовище (тоді ж на могилі встановлено надгробок)[1].

1961 — на його честь названо в Києві вулицю.


Будинок Красицького.jpg МД Красицький.jpg Могила Фотія Красицького.jpg
Будинок на вул. Брюсова
Меморіальна таблиця
Могила

Пам'ять[ред.ред. код]

Повернувшись до Києва після навчання в Петербурзі, Ф. Красицький оселився разом зі своєю юною дружиною Ганною на Андріївському узвозі, 15. Ілюстрації до журналу «Шершень» та інші роботи мистця можна побачити в Музеї Однієї Вулиці.

Творчість[ред.ред. код]

Працював у різних жанрах:

  • тематичної картини — «У найми» (1895), «За обідом», «У хаті шевця» (обидві — 1898), «Якби ви не панич…» (1899), «Біля криниці» (1900), «На пасіці» (1901), «Гість із Запоріжжя» (1911, другий варіант — 1916), «У свято» (1902), «Надвечір» (1905), «Подруги» (1915);
  • пейзажу — «На Чорториї» (1890), «Хутір Хатки на річці Пслі» (1898), «Дорога в село Козацьке» (1899), «Село Кирилівка» (1901), «Село в долині», «Хата в балці», «Похмурий день», «Літній день» (усі — 1902), «Одеса. Ланжерон» (1904), «Ореанда», «Море біля Ай-Петрі», «Кримські гори» (усі — 1906), «У Західній Україні» (1914), «Старовинна садиба в Седневі» (1916) тощо.

Створив низку полотен на шевченківську тематику — портрети Т. Шевченка (1899, 1905, 1938), «Шевченко в майстерні» (1937), «Шевченко в творчому екстазі», «Шевченко на Чернечій горі», «Шевченко над Дніпром» (усі — 1938), «Смерть Шевченка» (1940) та інші.

У 1906 році виконав карикатури для сатиричного журналу «Шершень». Автор першого українського посібника «Рисування та малювання» (1929).

Твори зберігаються в Національному художньому музеї.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]