Красний Луч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Красний Луч
Герб Красного Луча.png Krasuy luch prapor.png
Герб Красного Луча Прапор Красного Луча
Краснолуцька міська рада
Краснолуцька міська рада
Красний Луч
Красний Луч на карті Луганської області
Красний Луч на карті Луганської області
Красний Луч
Красний Луч на мапі України
Красний Луч на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Луганська область
Район/міськрада Краснолуцька міськрада
Код КОАТУУ 4411600000
Засноване 1895
Статус міста з 1926 року
Населення 82 765 (01.01.2013)[1]
Площа 153,56 км²
Густота населення 539 осіб/км²
Поштові індекси 94500-94529
Телефонний код +380-6432
Координати 48°07′38″ пн. ш. 38°55′09″ сх. д. / 48.12722° пн. ш. 38.91917° сх. д. / 48.12722; 38.91917Координати: 48°07′38″ пн. ш. 38°55′09″ сх. д. / 48.12722° пн. ш. 38.91917° сх. д. / 48.12722; 38.91917
Водойма р. Довжик, Міус, Хрустальна, Юліна, Глуха, Янівське водосховище
Відстань
Найближча залізнична станція Красний Луч
До обл./респ. центру
 - залізницею 136 км
 - автошляхами 62 км
До Києва
 - автошляхами 784 км
Міська влада
Адреса 94500, Луганська обл., м. Красний Луч, вул. Комуністична, 33
Веб-сторінка Офіційний сайт міста
Міський голова Філіппова Марина Вікторівна

Кра́сний Луч (до 1920 року — Криндачівка) — місто обласного підпорядкування в Луганській області. Краснолуцькій міській раді підпорядковані 3 міста районного значення Вахрушеве, Міусинськ, Петровське, 8 селищ міського типу, 5 сіл та 6 селищ.

Географія[ред.ред. код]

Відстань шосейними шляхами до Луганська — 62 км,[2] фізична відстань до Києва — ~636,3 км.[3]

Сусідні населені пункти:[3]

Rose des vents Хрустальний Софіївський Зелений Гай, Курган, Христофорівка Rose des vents
Вахрушеве, Хрустальне N Краснолуцький, Боково-Платове
W    Красний Луч    E
S
Княгинівка Міусинськ Садовий
Кріпенський

Історія[ред.ред. код]

Територія сучасного міста ймовірно була заселена ще в глибоку давнину, про що свідчать курганні поховання епохи пізньої бронзи. Заснування міста пов'язане з відкриттям відкладень антрациту в 1880-х роках. Місто отримало назву Криндачівка по імені землевласника Криндача.

1920 року в Криндачівці було встановлено радянську владу. В перші роки радянської влади місто стало значним центром вуглебодувної промисловості, а саме місто було перейменовано. З 18 липня 1942 по 1 вересня 1943 місто було під контролем німецько-фашистських загарбників.

З 1991 — у складі незалежної України.

Війна на сході України[ред.ред. код]

Невдовзі після проголошення «Луганської народної республіки» в 2014 місто опинилося під контролем сепаратистів. Так, ще 25 квітня депутати міської ради висловили свою підтримку сепаратизму, а 30 квітня над будівлею міськради було вивішено російський прапор.[4]. 3 червня було захоплено податкову[5], а 18 червня — військкомат[6]

Починаючи з 9 серпня антитерористичними силами здійснювалися спроби визволення міста від терористів. В центрі міста почалися активні бойові дії; нанесені авіаційні удари по місцях дислокації бойовиків — біля заводу «Стандарт», здійснювалися удари по блок-постах у місті, знищений блок-пост на виїзді з Красного Луча в бік Сніжного (Штергрес).[7]. Чимало мешканців намагалися залишити місто[8]. Проте відбити місто українським війська не вдалося.

22 листопада в місті перекинулася російська вантажівка зі зброєю та набоями, усі окупанти у військовій формі із російськими шевронами загинули[9]

Станом на ранок 9 грудня з Красного Луча позникали «казаки», місто патрулюють російські військові, велике скупчення військової техніки — біля водосховища Грабово стоять «Гради» та гаубиці[10]

12 грудня надходить інформація, що жителі міста повністю вигнали російських бойовиків-казаків[11].

Населення[ред.ред. код]

Згідно з переписом населення 2001 року у Красному Лучі проживало 94875 осіб.[12]

Динаміка населення[12]
1923 1926 1939 1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2010 2014
1 811 7 009 59 271 93 764 102 636 105 946 113 278 114,2 тис. 94 875 88 413 84 792 82 228

Національність[ред.ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в населенні міста присутні такі етнічні групи:

  • українці — 49,2%
  • росіяни — 46,1%
  • білоруси — 1,1%[13]

Економіка[ред.ред. код]

Видобуток кам'яного вугілля (антрацита) — ДП «Донбасантрацит», Шахти «Краснолуцька», імені газ. Ізвєстія, «Княгининська», «Краснокутська», «Новопавлівська», «Хрустальська»). Машинобудівний, ливарно-механічний заводи. Виробництво будматеріалів, легка, харчова промисловість. Швейна фабрика. Головна гордість міста (в економічному плані) — цегельня «Фагот».

Завод «Красний луч», що спеціалізується на випуску гідроакустичних та навігаційних систем для військово-морського флоту, нині не працює. Господарський суд Луганської області в серпні 2007 року схвалив план санації заводу. Передбачається вивіз з підприємства впродовж року основних ліквідних активів (близько 70% тих, що є в наявності).

Пам'ятники міста[ред.ред. код]

В районі річки Міус розташований меморіальний комплекс Міус-фронт. У час німецько-радянської війни тут проходив однойменний оборонний рубіж. Деякі вулиці міста названі на честь Героїв Радянського Союзу, які загинули в боях за визволення Донбасу. Це відома пілот-винищувач, «біла лілія Сталінграда» Лідія Литвяк, Погорельский та ін.

Краснолуцька стіна героїв

Спорт[ред.ред. код]

У місті працює ДЮСШ, яка зростила чимало відомих спортсменів в різних видах спорту, особливо з легкої атлетики, футбол і важкої атлетики. Також у місті тривалий час у Палаці піонерів працював шаховий гурток під керівництвом Новоскольцева Миколи Федоровича, який виховав чимало спортсменів різного рівня: кандидатів у майстри спорту і першорозрядників.

Навчальні заклади[ред.ред. код]

Органи влади[ред.ред. код]

Місцеві органи влади представлені Краснолуцькою міською рада, яка входить до складу Луганської області України.

Міський голова — Філіппова Марина Вікторівна. До міської ради входить 50 депутатів.[14]

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 — Державний комітет статистики України
  2. Облікова картка м Красний Луч на сайті Верховної Ради України
  3. а б селище міського типу Красний Луч — Геопортал адміністративно-територіального устрою України
  4. Красний Луч на Луганщині вже під російським «триколором»
  5. У Красному Лучі озброєні люди захопили податкову
  6. Озброєні люди захопили військкомат у Красному Лучі
  7. Триває бій в центрі Красного Луча. Перевага на боці українських військових
  8. Мешканці Красного Луча масово залишають місто
  9. На Луганщині перекинулася вантажівка з російськими вояками — не вижив ніхто
  10. ЗМІ: З Красного Луча зникли «казаки», тепер місто окуповане російськими військовими
  11. У Красному Лучі місцеві жителі вигнали з міста терористів-казаків, — прес-центр АТО
  12. а б Динаміка чисельності населення міст України
  13. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.464.
  14. Облікова картка Краснолуцької міської рада на сайті ВРУ

Посилання[ред.ред. код]