Красногвардійське
| смт Красногвардійське | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Країна | |||
| Область/АРК | Автономна Республіка Крим | ||
| Район/міськрада | Красногвардійський район | ||
| Рада | Красногвардійська селищна рада[1] | ||
| Код КОАТУУ: | 122055100 | ||
| Офіційний сайт: | — | ||
| Основні дані | |||
| Статус | із 1957 року | ||
| Площа | км² | ||
| Населення | ▲10714 (01.01.2011)[2] | ||
| Поштовий індекс | 97000 | ||
| Телефонний код | +380 6556 | ||
| Географічні координати | |||
| Висота над рівнем моря | 46 м
|
||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Урожайна | ||
| До обл. центру: | |||
| - залізницею: | 66 км | ||
| - автошляхами: | 69,5 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 97000, смт. Красногвардійське, вул. Советська, 3 | ||
| Голова селищної ради | Козицький Віктор Йосипович | ||
| Карта | |||
|
|
|||
Красногварді́йське (до 1945 р. Курма́н-Кемельчі́) (крим. Qurman), рос. Красногвардейское — селище міського типу (з 1957 р.) АР Крим, райцентр.
Зміст |
[ред.] Загальні відомості
Розташоване в центральній частині степового Криму, за 66 км від Сімферополя. На території селища є залізнична станція Урожайна.
Через Красногвардійське проходить автодорога E105 Сімферополь—Харків. Є автостанція приміського сполучення.
Історична назва, змінена в 1944 р. після депортації кримських татар, Курман-Кемельчі. Селище розташоване на магістральній залізниці Севастополь—Сімферополь—Мелітополь, що зв'язує Крим з континентом.
[ред.] Динаміка чисельності населення
- 1805 рік — 48 осіб (усі кримські татари)
- 1926 рік — 811 осіб (617 росіян, 74 євреїв, 61 німець, 24 українця, 8 вірменів, 5 кримських татар, 5 греків).
- 1939 рік — 1 754 осіб.
- 1989 рік — 11 574 осіб.
- 2001 рік — 11 168 осіб.
- 2006 рік — 10 700 осіб, з яких 58% — росіяни, 24,9% — українці, 16,6% — кримські татари та інші.
[ред.] Історія
На початку 60-х рр. XIX ст. село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського району. У 1874—1875 поряд з селом була проведена Лозово-севастопольська залізниця, побудована станція. Населений пункт став швидко розростатися.
У 1900 р. тут було відкрите однокласне земське училище.
У 1918 р. встановлена радянська влада.
У 1923 р. Курман-Кемельчи увійшов до складу Джанкойського району, а з 1930 — до складу Біюк-Онларського району.
З 1935 р. селище стало центром новоствореного Тельманського району.
У 1941—1944 рр. селище перебувало під німецькою окупацією.
[ред.] Економіка
Основні підприємства: ОАТП «Красноногвардійський маслобойний завод», завод продтоварів, ОАТП «Красногвардійська друкарня», Урожайненській комбінат хлібопродуктів, хлібокомбінат.
[ред.] Соціальна сфера
У селищі працюють 2 загальноосвітніх школи, професійно-технічне училище; 2 будинки культури, 2 бібліотеки, музична школа, центр дитячої і юнацької творчості, ДЮСШ; центральна районна лікарня, притулок. Є музей, два відділення банку; парк. Діють 3 релігійних общини.
[ред.] Примітки
|
|
||
|---|---|---|
| Міста: | Алупка · Алушта · Армянськ · Бахчисарай · Білогірськ · Джанкой · Євпаторія · Керч · Красноперекопськ · Саки · Сімферополь · Старий Крим · Судак · Феодосія · Щолкіне · Ялта | |
| Смт: | Аграрне · Аерофлотський · Азовське · Багерове · Берегове · Виноградне · Відрадне · Вільне · Восход · Гаспра · Гвардійське · Голуба Затока · Гресівський · Гурзуф · Заозерне · Зуя · Кацівелі · Кіровське · Коктебель · Комсомольське · Кореїз · Красногвардійське · Краснокам'янка · Куйбишеве · Курортне · Курпати · Леніне · Лівадія · Масандра · Миколаївка · Мирний · Молодіжне · Научний · Нижньогірський · Нікіта · Новий Світ · Новоозерне · Новоселівське · Новофедорівка · Октябрське · Орджонікідзе · Ореанда · Паркове · Партеніт · Первомайське · Понизівка · Поштове · Приморський · Роздольне · Санаторне · Сімеїз · Совєтське · Совєтський · Форос · Чорноморське · Щебетовка | |