Красногвардійське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Красногвардійське
Flag of Krasnohvardiiske.jpg
Прапор Красногвардійського
Країна Україна Україна
Область/АРК Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Красногвардійський район
Рада Красногвардійська селищна рада[1]
Код КОАТУУ: 122055100
Офіційний сайт:
Основні дані
Статус із 1957 року
Площа  км²
Населення 10714 (01.01.2011)[2]
Поштовий індекс 97000
Телефонний код +380 6556
Географічні координати 045.495 0034.29545°29′41″ пн. ш. 34°17′41″ сх. д. / 45.494722° пн. ш. 34.294722° сх. д. (G)Координати: 45°29′41″ пн. ш. 34°17′41″ сх. д. / 45.494722° пн. ш. 34.294722° сх. д. (G)
Висота над рівнем моря 46 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Урожайна
До обл. центру:
 - залізницею: 66 км
 - автошляхами: 69,5 км
Селищна влада
Адреса 97000, смт. Красногвардійське, вул. Советська, 3
Голова селищної ради Козицький Віктор Йосипович
Карта
Красногвардійське (Україна)
Красногвардійське
Красногвардійське
Красногвардійське (Автономна Республіка Крим)
Красногвардійське
Красногвардійське

Красногварді́йське (до 1945 р. Курма́н-Кемельчі́) (крим. Qurman), рос. Красногвардейское — селище міського типу (з 1957 р.) АР Крим, райцентр.

Зміст

[ред.] Загальні відомості

Розташоване в центральній частині степового Криму, за 66 км від Сімферополя. На території селища є залізнична станція Урожайна.

Через Красногвардійське проходить автодорога E105 Сімферополь—Харків. Є автостанція приміського сполучення.

Історична назва, змінена в 1944 р. після депортації кримських татар, Курман-Кемельчі. Селище розташоване на магістральній залізниці Севастополь—Сімферополь—Мелітополь, що зв'язує Крим з континентом.

[ред.] Динаміка чисельності населення

  • 1805 рік — 48 осіб (усі кримські татари)
  • 1926 рік — 811 осіб (617 росіян, 74 євреїв, 61 німець, 24 українця, 8 вірменів, 5 кримських татар, 5 греків).
  • 1939 рік — 1 754 осіб.
  • 1989 рік — 11 574 осіб.
  • 2001 рік — 11 168 осіб.
  • 2006 рік — 10 700 осіб, з яких 58% — росіяни, 24,9% — українці, 16,6% — кримські татари та інші.

[ред.] Історія

На початку 60-х рр. XIX ст. село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського району. У 18741875 поряд з селом була проведена Лозово-севастопольська залізниця, побудована станція. Населений пункт став швидко розростатися.

У 1900 р. тут було відкрите однокласне земське училище.

У 1918 р. встановлена радянська влада.

У 1923 р. Курман-Кемельчи увійшов до складу Джанкойського району, а з 1930 — до складу Біюк-Онларського району.

З 1935 р. селище стало центром новоствореного Тельманського району.

У 19411944 рр. селище перебувало під німецькою окупацією.

[ред.] Економіка

Основні підприємства: ОАТП «Красноногвардійський маслобойний завод», завод продтоварів, ОАТП «Красногвардійська друкарня», Урожайненській комбінат хлібопродуктів, хлібокомбінат.

[ред.] Соціальна сфера

У селищі працюють 2 загальноосвітніх школи, професійно-технічне училище; 2 будинки культури, 2 бібліотеки, музична школа, центр дитячої і юнацької творчості, ДЮСШ; центральна районна лікарня, притулок. Є музей, два відділення банку; парк. Діють 3 релігійних общини.

[ред.] Примітки

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами