Красногвардійський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Країна: | Україна | ||||
| Область/АРК: | Автономна Республіка Крим | ||||
| Код КОАТУУ: | 122000000 | ||||
| Утворений: | 1944 року | ||||
| Населення: | 93 782 | ||||
| Площа: | 1 766 км² | ||||
| Густота населення: | 53,10 осіб/км² | ||||
| Телефонний код: | 380-6556 | ||||
| Поштові індекси: | 97000—97064 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Красногвардійське | ||||
| Кількість селищних рад: | 2 | ||||
| Кількість сільських рад: | 18 | ||||
| Кількість смт: | 2 | ||||
| Кількість сіл: | 82 | ||||
| Кількість селищ: | 1 | ||||
 |
|||||
| Районна влада | |||||
| Адреса адміністрації: | 97000, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Енгельса, 3, 2-37-76 | ||||
| Голова районної ради: | Войлоков Олександр Миколайович | ||||
Красногварді́йський райо́н (рос. Красногвардейский район, крим. Qurman rayonı) – район, розташований у центральній частині АР Крим. Населення - 97 тис. чоловік, з яких 58% - росіяни, 24,9% - українці, 16,6% - кримські татари та інші.
З 1935 р. – Тельманський район, з 1944 – Красногвардійський район, в 1962 р. - об'єднаний з Октябрським районом.
Території району перетинають річки Великий Салгир і Бурульча.
Корисні копалини: вапняки, щебінь.
Зміст |
[ред.] Історія
Поселення Курман-Кемельчи, що розташовувалося на території сучасного смт. Красногваврдійське, згадується в “Списках населених пунктів Російської імперії” в 1865 р.
У 1874-1875 рр. поряд з Курман-Кемельчи була проведена Лозово-Севастопольська залізниця, побудована станція, після чого населений пункт став швидко розростатися. На початку 60-х рр. XIX ст. село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського повіту. Значна частина сіл району виникла в 50-70-і рр. XIX ст.
У 1918 р. в районі була встановлена радянська влада.
З 1921 рр. Курман-Кемельчи став центром Курманського району, в тому ж році селище Біюк-Онлар стало центром Біюк-Онларського району (у 1924 р. район був розформований, село увійшло до складу Сарабузького, а з 1926 р. – у складі Сімферопольського району, в 1930-1962 – центр Біюк-Онларського району).
У 1941 р. територію району окупували німецькі війська. Тут діяли партизанські загони, підпільні центри. У 1944 р. район було звільнений.
У 1961 р. - побудований Північно-Кримській канал.
[ред.] Економіка
Зараз в економіці району провідне місце займає сільськогосподарське виробництво. Працюють 34 колективних сільськогосподарських підприємства, Державна сільськогосподарська дослідницька станція, 147 фермерських господарств.
Основні підприємства:
- завод продтоварів,
- Октябрський винзавод,
- Краснопартизанський винзавод,
- ВАТП “Красноногвардійський маслозавод”,
- Урожайненський комбінат хлібопродуктів,
- Елеваторний комбінат хлібопродуктів,
- комбінат хлібопечення.
[ред.] Соціальна сфера
У Красногвардійському районі працюють 35 загальноосвітніх шкіл, професійно-технічне училище; районний Будинок культури, 36 клубів, 52 бібліотеки, 5 школа естетичного виховання, ДЮСШ, спортивне суспільство; 2 лікарні, 12 амбулаторій, 49 фельдшерсько-акушерських пунктів, санаторій-профілакторій. Діють 2 історико-революційних музею, краєзнавчий музей, 3 кімнати бойової слави. Працюють філіали трьох банків. У районі функціонують 39 релігійних общин. У районі створений ландшафтний заповідник.
[ред.] Пам'ятники
Пам'ятки археології: курган V—IV ст. до н. е., «кам'яні баби», курган XI—XIII ст. На території району встановлений меморіал і 35 пам'ятників воїнам, які загинули в роки другої світової війни.
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Бахчисарайський • Білогірський • Джанкойський • Кіровський • Красногвардійський • Красноперекопський • Ленінський • Нижньогірський • Первомайський • Роздольненський • Сакський • Сімферопольський • Совєтський • Чорноморський |  |
| Міста республіканського підпорядкування: | Алушта • Армянськ • Джанкой • Євпаторія • Керч • Красноперекопськ • Саки • Сімферополь • Судак • Феодосія • Ялта | |
