Красногвардійський район
| Красногвардійський район | ||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
 |
||||
| Район на карті області | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |  Україна |
|||
| Область/АРК: | Автономна Республіка Крим | |||
| Код КОАТУУ: | 122000000 | |||
| Утворений: | 1944 року | |||
| Населення: | ▼ 90858 | |||
| Площа: | 1766 км² | |||
| Густота: | 51.4 осіб/км² | |||
| Тел. код: | +380-6556 | |||
| Поштові індекси: | 97000—97064 | |||
| Населені пункти та ради | ||||
| Районний центр: | Красногвардійське | |||
| Селищні ради: | 2 | |||
| Сільські ради: | 18 | |||
| Смт: | 2 | |||
| Села: | 82 | |||
| Селища: | 1 | |||
 |
||||
| Мапа району | ||||
| Районна влада | ||||
| Адреса: | 97000, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Енгельса, 3, 2-37-76 | |||
| Веб-сторінка: | Красногвардійська РДА | |||
| Голова РДА: | Прохоренко Анатолій Володимирович | |||
| Голова РР: | Войлоков Олександр Миколайович | |||
Красногварді́йський райо́н (рос. Красногвардейский район, крим. Qurman rayonı) – район, розташований у центральній частині АР Крим. Населення - 97 тис. чоловік, з яких 58% - росіяни, 24,9% - українці, 16,6% - кримські татари та інші.
З 1935 р. – Тельманський район, з 1944 – Красногвардійський район, в 1962 р. - об'єднаний з Октябрським районом.
Території району перетинають річки Великий Салгир і Бурульча.
Корисні копалини: вапняки, щебінь.
Зміст |
[ред.] Історія
Поселення Курман-Кемельчи, що розташовувалося на території сучасного смт. Красногвардійське, згадується в «Списках населених пунктів Російської імперії» в 1865 році.
У 1874—1875 роках поряд з Курман-Кемельчи була проведена Лозово-Севастопольська залізниця, побудована станція, після чого населений пункт став швидко розростатися. На початку 60-х рр. XIX ст. село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського повіту. Значна частина сіл району виникла в 50-70-і рр. XIX ст.
У 1918 р. в районі була встановлена радянська влада.
З 1921 рр. Курман-Кемельчи став центром Курманського району, в тому ж році селище Біюк-Онлар стало центром Біюк-Онларського району (у 1924 р. район був розформований, село увійшло до складу Сарабузького, а з 1926 р. — у складі Сімферопольського району, в 1930—1962 — центр Біюк-Онларського району).
У 1941 р. територію району окупували німецькі війська. Тут діяли партизанські загони, підпільні центри. У 1944 р. район було звільнений.
У 1961 р. — побудований Північно-Кримський канал.
[ред.] Економіка
Зараз в економіці району провідне місце займає сільськогосподарське виробництво. Працюють 34 колективних сільськогосподарських підприємства, Державна сільськогосподарська дослідницька станція, 147 фермерських господарств.
Основні підприємства:
- завод продтоварів,
- Октябрський винзавод,
- Краснопартизанський винзавод,
- ВАТП «Красноногвардійський маслозавод»,
- Урожайненський комбінат хлібопродуктів,
- Елеваторний комбінат хлібопродуктів,
- хлібокомбінат.
[ред.] Соціальна сфера
У Красногвардійському районі працюють 35 загальноосвітніх шкіл, професійно-технічне училище; районний Будинок культури, 36 клубів, 52 бібліотеки, 5 школа естетичного виховання, ДЮСШ, спортивне суспільство; 2 лікарні, 12 амбулаторій, 49 фельдшерсько-акушерських пунктів, санаторій-профілакторій. Діють 2 історико-революційних музею, краєзнавчий музей, 3 кімнати бойової слави. Працюють філіали трьох банків. У районі функціонують 39 релігійних общин. У районі створений ландшафтний заповідник.
[ред.] Пам'ятки
Пам'ятки археології: курган V—IV ст. до н. е., «кам'яні баби», курган XI—XIII ст. На території району встановлений меморіал і 35 пам'ятників воїнам, які загинули в роки другої світової війни.
|
||||||||||
